Клезмерською музикою називають музику єврейських ансамблів, учасники яких не знали нотної грамоти, проте добре відчували і вправно розкривали душу єврейського народу. Зародилася ця музика в Східній Європі, а звучала переважно в невеликих єврейських містечках. Зазвичай то були композиції щастя і радості, які супроводжували єврейські, українські, ромські, молдовські чи румунські весілля. Єврейські музики були справжніми віртуозами.
Заради відтворення втраченої клезмерської музики та єврейської культури Львова загалом у 2009 році був заснований LvivKlezFest. Цей міжнародний фестиваль єврейської музики, пісні й танцю проводиться щороку в різних локаціях та в різний час. Фестиваль зосереджений на історії і культурі єврейського кварталу – невід’ємної складової галицької мультикультурної столиці. Докладніше далі на lvivski.info.
Коротко про львівських євреїв
Єврейські поселення у Львові були зафіксовані ще на початку заснування міста, зокрема біля підніжжя Замкової гори. За однією з версій, вони жили тут ще в часи до-львівського поселення, а привіз їх князь Лев. За іншою версією, євреї приїхали до Львова після руйнування монголами Києва. Також існує думка, що вони прибули з Візантії разом із караїмами (тюркським народом) або навіть є нащадками мешканців Хазарського каганату.
Єврейська громада у Львові була найбільшою на Русі. Після завоювання міста польським королем Казимиром III у 1349 році сюди прибула велика кількість євреїв із Німеччини та Чехії, оскільки король, єдиний з європейських монархів, дозволив приймати євреїв-вигнанців. У 1367 році львівські євреї отримали автономію, безпеку від переслідувань та право на вільну торгівлю і кредитування.
У Львові співіснували міська та приміська єврейські громади, чого не було в жодному іншому місті Європи. Найдавніша та найчисельніша громада розміщувалася в Краківському передмісті, а інша – з XIV століття проживала в самому Львові на вулиці Єврейській (Федорова). Друга громада складалася насамперед із заможних євреїв. До XVIII століття ці дві громади ворогували й не могли укладати між собою шлюби.
Євреї передмістя мали вигідніше економічне становище, адже перебували під опікою королівських старост, які хотіли збільшити прибутки короля, а отже, і власні. Євреї середмістя підпорядковувалися магістрату, тому були обмежені в торгівлі й ремеслі, хоча й мали кращий захист від нападу ворога. Ці дві громади користувалися різними судами, школами, медзакладами, цехами, мали різний уряд, але спільне кладовище в Краківському передмісті (у межах Краківського базару).
Євреї середмістя мали право жити лише в межах свого кварталу, який із часом зайняв вулиці Федорова і Староєврейську. Через щільну дерев’яну забудову кварталу тут часто ставалися пожежі. У 1616 році квартал згорів вщент, після чого юдеї збудували будинки з кам’яними підвалами й печами.
Львівські євреї постійно потерпали і від ворожих навал, і від львів’ян-християн, які організовували проти них погроми. Після козацьких, татарських і московських навал семітський народ почав поступово переселятися до навколишніх містечок.
У 1941 році німецька окупаційна влада створила у Львові гето – третє за величиною гето в Третьому Рейху (після Варшавського й Лодзинського). Тоді в місті проживало приблизно 150 тисяч євреїв, з яких 110 тисяч – корінні жителі, а решта – біженці з окупованої німцями Польщі. Усіх їх переселили на територію, що охоплювала вулиці Замарстинівську, Куліша, район Знесіння і частину Клепарова. Євреї гето не могли вільно пересуватися містом, користуватися майном, громадським транспортом, заходити в публічні місця тощо. Дозволялося лише виходити на роботу.
У березні 1942 року літніх людей, жінок і дітей вивезли з гето в концтабір у Белжеці, що на українсько-польському кордоні. А в червні була здійснена облава гето, тоді частину євреїв вивезли у Янівський концтабір, що у Львові, де їх розстріляли. Саме гето нацисти перетворили в табір примусових робіт, навесні 1943 року останніх його мешканців вбили. Загалом через гето пройшло 138 тисяч євреїв, з яких вижили менше ніж 300.
LvivKlezFest як модний бренд
Фестиваль LvivKlezFest сприяє ідеї розвитку туристичного Львова як галицької мультикультурної столиці; європейського міста, де в часи панування Польщі був створений ґрунт для процвітання і примноження слави єврейського народу. Подібні фестивалі існують в багатьох містах Європи, зокрема, в Парижі, Лондоні, Кракові, Відні, Берліні тощо.
Вперше LvivKlezFest провели в жовтні 2009 року. Захід отримав такий успіх, що став щорічним. Підтримку надають міська рада Львова, Ізраїльський культурний центр та інші організації. Фестиваль став модним і популярним брендом, що привертає увагу туристів і клезмерських музикантів зі всього світу до Львова. Триває ця подія в різних локаціях міста, у різний період та різну кількість днів.
Програма фестивалю
Унікальна і самобутня єврейська культура – важлива частина культурної мозаїки міста, тому організатори LvivKlezFest намагаються представити її у всьому різноманітті.
Відвідувачі фестивалю мають змогу насолодитися камерними, бардівськими та вуличними концертами просто неба, які звучать ідишем, івритом, українською, румунською, німецькою, польською, угорською мовами тощо; виставками раритетів; екскурсіями єврейським кварталом із професійними гідами українською та англійською мовами; майстер-класами з єврейських та сучасних ізраїльських танців; літературно-музичними вечорами; дитячими заходами; дегустаціями страв єврейської кухні тощо.
Ювілейний фестиваль
У 2018 році Львів відсвяткував 10-річчя LvivKlezFest та водночас 70-річчя держави Ізраїль. Того року гості почули на одній великій сцені виконавців клезмерської музики не лише з України, а й Австрії, Ізраїлю, Німеччини, Польщі, Молдови, росії.
Дорослі й діти мали унікальну можливість спробувати себе в єврейських майстернях, а туристи на власні очі побачили, як колись у Галичині проводили єврейські весілля. У відвідувачів також була змога спробувати традиційну єврейську кухню.
У межах фестивалю гостям продемонстрували театральні вистави, організували квести й екскурсії колишнім єврейським кварталом. Уперше на LvivKlezFest приїхав мандрівний Європейський єврейський фестиваль хорів, який щороку збирається в новому місті світу. Львів’яни мали змогу почути Тhe Zemel Choir, Vienna Jewish Choir, CORO HA-KOL, унікальний клезмерський симфонічний оркестр із Відня – Wiener Klezmer Orchester.
Того року представили виставку «Євреї – народ книги», артефакти для якої зібрали з фондів трьох львівських музеїв та бібліотеки Стефаника. Також на виставці представили стародруки й інкунабули (першодруки, створені набірними літерами в епоху зародження друкарства в Європі).
До слова, у 1934–1939 роках у Львові функціонував Єврейський музей на вулиці Шолом-Алейхема. Там зберігалися єврейські ритуальні й ужиткові предмети, живопис, графіка єврейських митців, стародруки, старовинні монети та інші старожитності, що багато розповідають про спадщину галицьких євреїв від часів панування короля Данила й до першої половини XX сторіччя. Після Другої світової війни раритети музею розподілили між різними львівськими музеями.