Розвиток української музики у Львові має свою унікальну історію. Адже місто Лева завжди було відкритим до нових мистецьких експериментів. Тому культура тут перебувала під впливом закордонних стильових віянь та постійно розвивалася, збагачувалася різними жанрами, пише lvivski.info.
Винятковою сторінкою в розвитку української музики є творення джазових композицій, які стали досить відомими у Європі та Америці. Відтак, розглянемо детальніше про один із перших музичних гуртів, які творили в такому стилі – «Ябцьо-джаз».
Створення гурту «Ябцьо-джаз» та його учасники
«Ябцьо-джаз» або також називають гурт «Джаз-капела Леоніда Яблонського» стали першим колективом, що виконували українською мовою джазові композиції.
Групу створили у 30-х роках ХХ століття. Саме тоді музика переживала черговий злам стилів та напрямків, а українська музика потребувала трансформацій під впливом модерних віянь. Тому декілька студентів-музикантів Львівської національної академії імені Миколи Лисенка (на той час вищого музичного інституту) вирішили створити власну групу.
Серед учасників «Ябцьо-джазу» були Леонід Яблонський (псевдонім – «Ябцьо»), Богдан Весоловський (псевдонім – «Бодьо»), Степан Гумінілович, Ірина Яросевич (псевдонім – «Рена») та Анатолій Кос-Анатольський (псевдонім – «Таця»). Розглянемо детальніше про кожного з них.
Лідером групи був Леонід Яблонський. Саме за його прізвиськом закріпилася назва гурту «Ябцьо-джаз». Леонід Яблонський був сином полковника армії Української народної республіки. Музикант народився у Києві, але переїхав до Львова на навчання. Також Яблонський грав на скрипці в гурті.
Богдан Весоловський писав музику для виконання та грав на акордеоні в «Ябцьо-джаз». Він здобував не тільки музичну, але й юридичну освіту. Весоловський знав декілька іноземних мов та цікавився тогочасними суспільно-політичними проблемами.
Степан Гумінілович також писав музику для групи та виконував пісні. Він був також керівником хору «Просвіти» та «Бурлака». В юності полюбляв грати у футбол, зокрема в команді «Сокіл», де був воротарем.
Ірена Яросевич була солісткою «Ябцьо-джаз». Ірена до вступу в групу співала в різних операх та концертах у Львові. Зокрема виступала на одній сцені разом з відомою актрисою Лесею Кривицькою Цікаво, що Ірена зустрічалася з Богданом Веселовським, яких об’єднало взаємне почуття закоханості. Однак парі так і не вдалося бути разом.
Анатолій Кос-Анатольський грав на піаніно в колективі. Він виріс і родині представників галицької інтелігенції – батько був відомим лікарем на Франківщині. Анатолій здобув дві освіту: музичну та юридичну.
Таким чином, група «Ябцьо-джаз» складалася з цікавих особистостей, яких об’єднала любов до музики та бажання творити щось нове.
Популярність та розпад колективу «Ябцьо-джаз»
На початку свого творчого шляху «Ябцьо-джаз» виступали у львівських кав’ярнях та різних тематичних вечорах. Поступово гурт отримав неабияку популярність серед слухачів – їх запрошували на щорічні бали та вечірки, де розважалися заможні львів’яни.
Крім того, гурт виступав на популярному карпатському курорті в Гребеневі, де часто відбувалися вечірні танці для приїжджих. Цікаво, що саме цей курорт славився елітними гостями з України та закордону, такими як: Андрей Шептицький чи Вінстон Черчилль.
Гурт «Ябцьо-джаз» переспівував відомі джазові іноземні хіти, але також мав власні пісенні композиції. Серед відомих пісень групи – «Прийде ще час» (пісня-танго), «Ти і твої чорні очі», «Параска», «La Paloma» (українська версія).
На жаль, роки напередодні Другої світової війни були досить напруженими та не зовсім сприятливими для музичної творчості. Тому в 1938 році колектив «Ябцьо-джаз» припинив свою діяльність. Учасники гурту розійшлися в різні сторони не тільки України, але й – світу.
Зокрема Богдан Веселовський та Степан Гумінілович емігрували до Канади. Лідер гурту Леонід Яблонський з приходом війни переїхав до Чехії, а згодом – теж до Канади.
Ірена Яросевич стала учасницею іншого гурту – «Тео-джаз» і мандрувала різними країнами. Пізніше вона приїхала до Великої Британії, де залишилася жити. Анатолій Кос-Анатольський залишився в Україні. А після війни став викладачем рідного йому музичного університету.