Кавоваріння має у Львові давню історію. Краєзнавці стверджують, що автором рецепту віденської кави та власником однієї з перших міських кав’ярень став підприємець та дипломат Юрій Кульчицький. На честь останнього у Львові навіть встановили пам’ятник. У наш час у місті функціонує кавова фабрика, яка є одним з найбільших виробників напоїв в Україні, пише lvivski.info.
Перші кав’ярні
Традиція варіння кави існувала у Львові протягом багатьох століть, однак набула великого поширення після того, як місто увійшло до складу Австрійської імперії. Австрійці полюбляли споживати цей напій. У Львові почали з’являтись кав’ярні і з кожним роком їх чисельність збільшувалась. За даними Ігнація Комаровського у Львові, станом на 1820-ті рр. діяла лише одна кав’ярня доброго ґатунку (знаходилась на Валах), була п’ять цукерень та багато крамниць. У вказаних закладах можна було скуштувати каву.
У 1845 р. кав’ярню відкрили на Високому Замку. Тривалий час кав’ярні вважались закладами, які могли відвідати заможні особи та представники певних професій – урядники, журналісти, актори, підприємці, інші. Кав’ярні стали місцем для обговорення суспільно-політичних тем, місцем, де можна було дізнатись про події, зустріти знайомих та просто відпочити. У 1920-х рр. у кав’ярнях почали грати музику.
Заснування фабрики
Вважається, що львівська кавова фабрика була заснована у грудні 1932 р. як Львівська кооперативна фабрика домішок до кави “Суспільний промисл”. Вона була заснована українськими приватними службовцями Р.Раковським, С.Павликом, Л.Ясінчуком, Г.Пилип’юком за сприяння міського товариства “Супруга” та розміщувалася в будинку філії “Просвіти” за адресою вул. Богданівка, 30. Установа виготовляла таку продукцію як цикорій “Луна”, підмінку кави “Пражінь” і солодову каву “Луна”. Ціни на напої були помірними а якість висока, тому напої швидко завоювали прихильність серед споживачів.
Аби забезпечити фабрику власною сировиною, у Жовкві була відкрита сушарня, де працювали кваліфіковані працівники. На її будівництво витратили понад 40 тис. злотих. Сушарня повністю забезпечувала фабрику цикорієм. Останній вирощували на землях Жовківщини, отримували хороші врожаї. Якщо станом на 1943 р. на підприємстві працювало 34 робітники, до у 1938 р. їх чисельність зросла до 68. Продукцію фабрики збували через “Центросоюз” та “Народну торгівлю” здебільшого у сільських місцевостях.
Аби популяризувати свою продукцію, власники підприємства вдались до широкої рекламної кампанії. Про продукцію фабрики можна було почитати у буклетах, періодичних виданнях, на плакатах. Діяльність підприємства була зупинена через Другу світову війну.
Радянська доба та Незалежність
Кавова фабрика почала поступово відновлювати свою діяльність після того, як Галичина знову опинилась у складі УРСР. 1971 р. став роком кардинальних змін для підприємства – саме тоді фабрика отримала обладнання фірми “Niro Atomizer” для виготовлення розчинної кави. Нові технології дозволили збільшити асортимент продукції та кількість випущених напоїв.
Після того як СРСР розпався, а на заміну плановій економіці прийшла ринкова, кавова фабрика стала акціонерним товариством закритого типу “Галка”, яке у 1994 р. утворило спільне підприємство з британською фірмою E.D.&F.Man Coffee Limited (один з європейських лідерів виробництва кави). Об’єднане підприємство у 2015 р. запустило виробництво на ще одній фабриці, яка знаходиться на території Латвії.
Багато нагород та світове визнання
Сьогодні “Галка” випускає продукцію за міжнародними стандартами, застосовуючи новітні технології. На фабриці виготовляють зернову та розчину каву, кавові напої та іншу продукцію. Зерна арабіки та робусти експортують з усього світу, зокрема із Ефіопії, Уганди, Кенії, Камеруну, В’єтнаму, Індії, Індонезії, Мексики, Коста-Рики, Колумбії, Бразилії, Гватемали, Гондурасу, Нікарагуа та багатьох інших.
У 2006 році “Галка” отримала статус “Виробника кращих вітчизняних товарів” та особливу відзнаку – “Золотий символ конкурсу”. У номінації “Виробництво чаю та кави” підприємство представило 5 своїх продуктів – розчинну каву “Галка”, мелену “Еспрессо” , смажену в зернах “Арабіка”, каву з вершками “Латте” та розчинний кавовий напій “Життєдайний”. У 2008 р. “Галка” стала переможцем конкурсу “100 кращих товарів України” 2008 р., організатором якого був Держспоживстандарт України.
Продукція львівської фабрики здобула й міжнародне визнання, отримала чимало міжнародних нагород. У 2000 р. “Галка” здобула у Брюсселі премію “Євромаркет” за особливі успіхи у своїй діяльності. Міжнародні експерти відзначили потужний маркетинг підприємства. У 2003 р. в Женеві підприємство отримало міжнародну відзнаку за технологію та якість. Попередній приз “Галка” отримала у Женеві ще у 1996 р. У березні 2003 р. на міжнародній виставці “ПродЕКСПО Україна 2003”, розчинна кава “Галки” отримала оцінку відмінно від дегустаторів.
Сучасні технології
На підприємстві велику увагу приділяють технологіям обсмажування кави. Адже при обсмажуванні відбуваються складні хімічні процеси, зникають одні та з’являються інші речовини. При різних ступенях прожарювання можна отримувати різні смаки кави. Так при слабкому обсмажуванні у каві можна спостерігати найбільшу кислотність.
Бувають різні ступені помелу кави – від дуже тонкого (частинки розміром 0,15 мм) до грубого (0,8 мм). Насправді, після помелу виходить суміш з часток різного розміру. Для визначення ступеня помелу необхідно орієнтуватись на ту кількість частинок певного розміру, що домінує. На фабриці кавові зерна розмелюють на спеціальних вальцевих млинах. Потім, для дотримання вимог стандарту, порошок пропускають через систему сит з різними діаметрами отворів.
Перед обсмажуванням зерна кави очищають – продувають повітрям. Далі процес обсмажування проходить у спеціальному металевому барабані, який зовні нагрівається. Під час обсмажування зерна постійно перемішують а після того як їх дістають з апарату – охолоджують за допомогою повітря. Кава набуває прекрасного аромату, запаху та характерного кольору вже на етапі обсмажування, при дотриманні температурного режиму від 200 до 250 С, при цьому із зерен випаровуються ефірні олії.
Аби зберегти кавовий порошок, отриманий після подрібнення зерен, на фабриці його вміщують у герметично закриті металеві банки, де повітря замінене інертними газами, наприклад азотом. Iнодi застосовують фасування пiд вакуумом. Все це сприяє збільшенню терміну можливого зберігання кави.
Керівництво підприємства, аби зберегти міжнародне визнання та любов клієнтів, постійно вдосконалює зберігання кави, випускає нові марки. Серед сортів кави можна зустріти “Macchiato coffee” “FORTE” – особливо міцну та насичену кава з преміум-сортів робусти з Індії та В’єтнаму. В ароматі цього напою можна зустріти терпкі винні ноти, горіхову гірчинку та післясмак шоколаду із прянощами. Особливим смаком, з пікантною гірчинкою та легкою солодкавістю відрізняється “Macchiato coffee” “ESPRESSO”.
Підприємство має власний логотип, сайт, постійно вдосконалює не лише якість продукції, збільшує її асортимент, а й дбає про зовнішній вигляд упаковок. Керівництво підприємством постійно проводить різноманітні акції, розіграші.