Представники “Республіки Святого Саду” – львівський рок гурт “Супер Вуйки”

Молоде покоління львів’ян, яке мало знайоме з історією рок-гуртів міста, почувши про “Республіку Святого Саду” міркуватимуть, що це політична партія або підпільний рух. Насправді це стало своєрідне культурне об’єднання, учасники якого заснували відомий рок гурт “Супер Вуйки”, пише lvivski.info.

Створення гурту та перший його склад

Аби виступати на великих концертних сценах Радянського Союзу, музиканти та музичні колективи повинні були пройти перевірку у відповідних органах влади та партії, виконувати твори радянських виконавців. Усюди булла жорстка цензура. Вокально-інструментальні ансамблі могли виконати під час концерту кілька творів західної музики. Ці твори мала погодити художня рада.

Аматори, які виконували музику заборонену владою, могли влаштовувати лише підпільні концерти, за що їх переслідували. Це була так звана неформальна культура.  Наприкінці 1960-х рр. на території занедбаного саду монастиря Кармеліток Босих молодь утворила неформальне об’єднання “Республіка Святого Саду”, учасники якого обговорювали західну музику, культуру. Серед молодиків було багато хіпі. “Президентом” обєднання став Ілько Лемко, а “прем’єр-міністром” – Сергій Мардаков “Святий”.  

Збори у Святому Саді

Влітку 1974 р. Мардаков, Лемко, Дмитро Кузовкін “Казік” вирішили створити свій музичний гурт. До них приєднався також барабанщик Хуан-Карлос Коцюмбас (репатріант з Аргентини). Музичним керівником та автором текстів став Лемко, Мардаков був вокалістом, Кузовкін – бас-гітара а Коцюмбас – барабани. Уся аппаратура була “самопальною”, а учасники гурту щодня проходили репетиції, які могли займати до 9 годин (3 години – разом).

Хуан-Карлос Коцюмбас (фото із сайту “Локальна історія”)

На початках музиканти виконували виключно музику західних груп Focus, Nazareth, Rainbow, Led Zeppelin, Deep Purple та інших у стилі хард-рок, артрок.Перші свої виступи музиканти влаштовували у травні 1975 р. у клубі с.Лисиничі, згодом почали давати концерти на Сихові.

Всесоюзна популярність та зміна складу гурту

У червні 1976 р. на території Святого Саду у Львові пройшло зібрання хіпі з усього Союзу – хіпі-сейшн. На цьому заході власне й виступили “Супер Вуйки”, чим оздобули популярність на увесь Союз, адже молодь дуже швидко поширювала інформацію про талановитих львівських музикантів. Влітку 1977 р. пройшов ще один такий захід, на якому зібралось ще більше людей.

Навесні 1978 р. з гурту пішов Кузовкін – музикант був незадоволений репертуаром гурту. На зміну йому прийшов Володимир Михалик “Джубокс” – студент Медінституту.

  Підпільні виступи та часті бійки

Через те, що рок-гурт виконував західну музику, місцева влада не бажала миритись із таким становищем. Музикантам був закритий хід на велику сцену, залишились лише виступи серед однодумців, весілля та шкільні вечори. Однак й на цих майданчиках влада чинила перешкоди – викликали міліцію, вимикали світло. Музикантам доводилось проводити свої концерти у “конспірації”, обманювати керівництво партійних органів та дирекції навчальних закладів щодо репертуару.

Якщо читати численні спогади Ілька Лемка, то музиканти та їх шанувальники часто ставали учасниками бійок та сутичок з добровільними дружинниками. Сам Лемко був істориком за фахом (закінчив історичний факультет ЛНУ ім. І.Франка), працював вчителем історії у школі та на підприємстві “Електрон”. Чоловік зазначає, що мав чимало приводів до міліції – хуліганство, бійки, мандри товарняками. Лемко говорить, що найбільше потрапляв у бійки Мардаков, незважаючи на свою зовнішність “інтелігента” – окуляри, скромність. Однак якщо справа доходила до сутичок, “Святий” був вправним кулачним бійцем. Одного разу Сергій вийшов навіть переможцем у бою з вправним боксером, який професійно займався цим спортом.

Музиканти та прихильники гурту вступали у бійки з дружинниками. Траплялись навіть такі інциденти, під час яких дружинників жорстоко лупцювали, перекидали їх транспортні засоби, а на місце масових бійок прибували численні екіпажі міліції. І тоді рокерам доводилось утікати або проводити ніч у відділках.

Виступ гурту “Супер Вуйки” (фото з сайту “Локальна Історія”)

        Гурт припиняє свою діяльність

Деякий час учасники рок-гурту могли “триматись на плаву”, виступаючи на танцях у клубах “Львівенерго”  і ЛПВРЗ. Популярними були виступи музикантів у клубі “Ляпі”. Склад “Супер Вуйок” знову змінився – клавішником став Володимир Нестерук, барабанщик Володимир Хомін та вокаліст Слава Назарет. Україномовні “Башкір-рок”, “Ось такий я чувак”, “Гарячий шок” стають хітами. Однак керівники клубів потрапляли під тиск партійців та силовиків, вимушені були відмовляти музикантам у подальших концертах. Рокери часто проходили співбесіди з співробітниками КДБ, однак не потрапляли до в’язниці, оскільки не коїли злочинів.

Навесні 1979 р. радянські органи провели облави у Святому Саді й музиканти вирішили перебратись до Криму, виступати в Гурзуфі. Через те, що у басиста Михалика була сесія в інституті, він покинув гурт. На його місце прийшов Михайло Саврук.

Львівські музиканти успішно виступали у Гурзуфі. Наприкінці липня на їх концерт приїздили мешканці з усіх куточків СРСР. Та гастролі рокерів раптово перервались – відвідати кримський піонерський табір “Артек” вирішив генеральний секретар Леонід Брежнєв. Враховуючи цей факт, радянські правоохоронці вирішили випровадити з півострова усі “антирадянські елементи”. Так “Супер Вуйки” опинились знову у Львові.

Апогеєм протистояння рок-гурту та влади став 1981 р. 12 листопада музиканти мали концерт у СШ №60. Однак правоохоронці зірвали фактично останній виступ рокерів. Школярі настільки обурились діями влади, що влаштували справжній бунт – вийшли на вулиці міста, скандували в знак підтримки музикантів, зупиняли громадський транспорт. Музиканти зрозуміли, що більше їм грати ніде не дозволять та припинили свою діяльність.

    Пауза та спроба почати друге життя

Після того як гурт припинив виступати, частину його музикантів спіткала жахлива доля. Від передозування наркотиків померли вокаліст Коцюмбас та бас-гітарист Саврук, у 1999 р. загинув барабанщик Володимир Хомин. До США мігрував Мардаков. Лемко та Михалик певний час працювали ді-джеями на Радіо Люкс ведучими популярної музичної радіопрограми “Gugi Mugi”. Лемко видав кілька книжок з історії Львова, став популярним письменником.

У жовтні 2011 р. Лемко заявив, що рок-гурт отримає новее життя. Окрім ньього, виступати згодились Михалик (бас-гітара), Вячеслав Сінчук (вокал), Вадим Глущенко (клавішник), Вячеслав Василенко (барабанщик). 4 грудня 2011 р. в нічному клубі “Пікассо” рокери дали концерт, виконавши англомовні хіти та дві українські пісні – “Червона конюшина” і “Гарячий шок”.  

Виступ “Супер Вуйок” у 2011 р. 

13 листопада 2014 р. дебютний альбом “Супер Вуйки зі Святого Саду”, куди увійшли 12 авторських композицій інструментальна композиція “Боже, великий, єдиний” Миколи Лисенка. У 2015 р. у складі гурту можна було побачити гітариста Михайла Кравця та клавішника Сергія Зеленського.

Далі музиканти взяли творчий відпочинок, пробували експериментувати у інших жанрах. Нарешті у 2017 р. із гурту вийшов Михалик. На цьому друге життя “Супер Вуйок” завершилось. Гурт назавжди вписав своє ім’я в історію українського року. Ніщо не вічне. Так сталось й з львівським коллективом. Сьогодні львівський рок представляють зовсім інші гурти.

Ілько Лемко

У Львові священики змагатимуться за кубок України з шахів

З метою підняття патріотичного духу, популяризації шахів, налагодження дружніх відносин між духовенством з різних регіонів України та сусідніх країн, вдосконалення спортивної майстерності у Львові організовують Міжнародний...

Львівські лучники здобули срібло на Чемпіонаті України

Цими днями в Україні завершився чемпіонат зі стрільби з лука, пише сайт "lvivski.info". З 9 по 12 лютого в місті Черкаси тривав Чемпіонат України...
.,.,.,.