Минуло вже трохи більше ніж три роки від смерті Маркіяна Іващишина. Він зумів об’єднати навколо себе і політичні, і культурні осередки. Це легендарна постать не лише для Львова, а й усієї України, пише lvivski.info.
Маркіян Іващишин (серед львів’ян – просто Марек) у 1990 році був одним з лідерів студентів, які творили «Революцію на Граніті». Він очолив студентське братство «Львівської політехніки». Був засновником низки львівських закладів, фундатором багатьох фестивалів, продюсером гуртів та сольних виконавців. Крім того, він співзасновник громадської організації «Пора», газет «Post-Поступ» і «Львівська газета». Співорганізатор акцій «Україна без Кучми», «За правду!», активіст партій «Реформи і порядок», «Пора», а в 2004-му – довірена особа кандидата в президенти України Віктора Ющенка. У великій політиці не закорінився, а от у культурі й мистецтві – ще й як.
«Якби не він, у нас не було би ані джазу, ані рок-музики»
Музикантка, вокалістка гурту «Джалапіта» та продюсерка літературно-музичних проєктів Соломія Чубай розповіла, що він відрізнявся всім: зовнішністю, серцем, душею.
«Це – людина-легенда. Він бачив в інших людях талант, потенціал. Робив неймовірні речі, які змінили хід історії України і культури. Я гадаю, якби не він, у нас не було би ані джазу, ані рок-музики, андеграунду, літератури як такої», – каже вона.
Саме Марек зробив Львів столицею джазу й заснував свій грудневий Jazz Bez (ще задовго до відомого Leopolis Jazz Fest). Jazz Bez – це одна з найбільших джазових подій України та Польщі, транскордонний джазовий марафон, що поєднує десятки міст та сотні музикантів. Фестиваль розпочався 2001 року із концертів у Львові та Перемишлі.
Ще одне дитя Марека – травневий фестиваль «Флюгери Львова». Багато років травневий Львів прокидався і засинав під звуки якісної музики, що лунали з дворику Ратуші. Серед фестивалів, які він організовував, також «Гранди Мистецтва», «Франко Місія», «Проект Є», «Слухай Українське», «Метро Jаzz», «Форт Місія», «Вогні Великого Міста» та багато інших. Крім того, він заснував у Львові школу джазу.
Марек продюсував гурти «Океан Ельзи», «Мертвий Півень», співачку Руслану та інших. Він творив мультикультурне середовище якісної музики, мистецтва, творчості, свободи, вільнодумства і водночас патріотизму та великої любові до рідного Львова та загалом України.
Львівські кнайпи
Окрема історія в житті Марека – це культові львівські кнайпи, власником яких він був. Це «Вавилон-20», «За кулісами», «Ч/Б 5×5», «Кабінет», «Новий Ноїв ковчег», «Під синьою пляшкою», «Під Клепсидрою», «Квартира 35», «Лялька». Остання взагалі була меккою львівської богеми. Саме в цьому клубі гурт «Океан Ельзи» провів свій перший концерт і отримав свій перший гонорар від мистецького об’єднання «Дзиґа».
Артцентр «Дзиґа», співзасновником якого був Марек, заслуговує особливої уваги. Тут формувалось культурне життя міста, це творче середовище, місце натхнення та ідей. Це перша приватна мистецька галерея, де свої роботи безкоштовно презентували українські художники, концертували музиканти.
Маркіян приваблював багатьох, розчулював своїм величезним серцем, дивував вродженою мудрістю. Як кажуть ті, хто його знав, він був простим, щирим, щедрим, мав неймовірне почуття гумору. У свої 52 роки він помер. Життя Маркіяна обірвалося миттєво, через тромб…