Наприкінці 18 століття у Львові почали проводити бали. Вони відносились до найкрасивіших та наймасштабніших громадських розваг міста, пише сайт lvivski.info. 

Перший бал у місті Лева

У 1763 році у місті з’явились помпезні вечори завдяки Гемпелю. Чоловік приїхав до Львова, аби організовувати та проводити бали. Через деякий час до Львова приїхав ще один спеціаліст Девільє. Вони разом влаштовували бали для жителів та гостей міста. Аби провести захід на найвищому рівні чоловіки винаймали приватні помешкання з великими залами. Адже просторі приміщення громадського призначення були відсутні. 

Бассі та брати Сигніо 

У 1775 році у Львові було змінено антрепренера. Новим організатором балів став Буссі. Свої грандіозні вечори він проводив у залах на площі Ринок, 22 та на вулиці Руській, 10. Неподалік у нього виникли конкуренти – брати Сигніо. Вони влаштовували бали на площі Ринок, 13.

Обидва бали були несхожими та мали суттєві відмінності. До прикладу Бассі за доплату міг виділити кімнату для закоханої молодої пари, натомість у братів Сигніо завжди відбувались бійки. Тож до будівлі Сигніо було приставлено поліцейського, який стежив за порядком. А з особливістю салону Бассі вирішили діяти по-іншому. Львівські матері на чолі з архиєпископом створили “Лігу проти суспільного згрішення”. Тож члени цього об’єднання суворо стежили за порядком на балах. Хоча молодь і так змогла їх обдурити.

Нововведення влади

Австрійська влада активно прагнула навести лад з балами у місті. Тож вони видали певні правила. Передбачався певний порядок танців і час для перерв між ними. Також заборонялося входити у приміщення зі зброєю. Під час релігійних постів та жалоб бали не проводилися. Австрійська адміністрація створила у поліції посаду офіцера, який повинен був слідкувати за порядком під час таких заходів. 

Згодом у місті було створено спеціалізовані громадські заклади, де проводили танці. Житель Львова Йоган Гехт взяв в оренду будівлю та збудував казино, у якому ще була зала для масштабних балів. Це місто здобуло неймовірну популярність серед львів’ян. 

Через декілька років до Львова приїхав антрепренер чеського походження Генрих Булла. Він створив перший стаціонарний театр, а поруч з ним збудував спеціальний зал для знаменитих Галицьких контрактів та редутів. Саме у цих залах проводили бали та карнавали. Ще однією цікавинкою стало те, що у готелі “Жорж” організовували дитячі бали. На них діти вивчали танці та правила поведінки. У 1848 році під час обстрілу театр і палац редутів згоріли.

Міщанські бали

Окремо від аристократії свої бали проводили міщани. Зазвичай це відбувалось у Міській стрільниці на вулиці Курковій. У 1876 році для міщан було збудовано казино. Саме там до 1939 року проводились бали для середнього класу. Міщанське казино було одним з найпопулярніших місць у міжвоєнний період. 

Згодом було створено шляхетське казино. Однак, попри унікальну архітектуру та чудовий інтер’єр, цьому місцю не вдалось отримати львівську славу. У народі його називали “кінське казино”, оскільки його учасники більше говорили про своїх коней, аніж приділяли увагу своїм дамам.

Руські бали 

У 1849 році відбувся перший український бал. Його проводили у митрополичих садах собору Святого Юра. Бал був присвячений коронації нового австрійського цісаря. Захід тривав аж до ранку. На цих балах панувала справжня народна атмосфера. Люди були одягнені у народні строї, танцювали та співали українські пісні. 

Бали були важливим дійством у культурному житті Львова. До них активно готувались, про них говорили та писали у газетах.