Міжнародний театральний фестиваль «Золотий лев» – головна театральна подія Львова й України, яка проходить щороку на початку жовтня. Упродовж кількох днів місто Лева стає величезною сценою, на якій можна побачити вистави світового рівня, прем’єри, експериментальні постанови креативних режисерів та знаних митців із різних куточків Землі. Докладніше далі на lvivski.info.
Витоки сягають 1989 року
Заснував захід у 1989-му український театральний діяч, режисер і актор Ярослав Федоришин. Тоді у Львові провели огляд приватних театрів-студій, що з’явилися в період перебудови радянської театральної культури як нові форми театральних шкіл, колективів тощо.
У 1992 році захід отримав назву «Золотий лев». Відтоді й почалася його історія як фестивалю. Якщо раніше це свято нерегулярно проводила театральна спілка, то з 1992 року проведенням займався Ярослав Федоришин, який обійняв посаду директора й художнього керівника.
«Золотий Лев» – перший театральний фестиваль на пострадянському просторі, який став прикладом для подібних фестивалів у Грузії, Польщі, Румунії та росії.
«Класика очима експерименту»
Формувався «Золотий лев» як театральне експериментальне шоу, що стало основним у його концепції. У 1994-му «Золотий лев» представили як фестиваль молодіжного театру експериментів. З 1996 року гасло події – «Класика очима експерименту».
Фестиваль державний, організовується на базі львівського театру «Воскресіння». У ньому мають право брати участь українські та закордонні професійні театральні колективи за запрошенням оргкомітету. Наприклад, долучалися такі знаменитості, як українці Богдан Ступка, Ада Роговцева, Григорій Гладій; литовці Донатас Баніоніс і Рімас Тумінас; поляк Данієль Ольбрихський. «Золотий лев» – учасник Європейського театрального форуму (IETM) і Міжнародної асоціації фестивалів і подій (IFEA).
«Золотий лев» приваблює до Львова гостей, є вагомим чинником для інвестування в розвиток туристичної галузі міста, а крім того, збагачує неповторним культурним досвідом львів’ян.
Завдання фестивалю – відкриття нових імен
«Золотий лев» шукає і розповідає про театральних режисерів, які створюють незвичні елітарні вистави. Він відкрив публіці такі імена, як Валерій Більченко, Володимир Кучинський, Андрій Жолдак, Дмитро Богомазов та багатьох інших українських режисерів.
Це чудова змога для режисерів чи акторів показати свої творіння і таланти, після чого можна отримати запрошення на інші престижні фестивалі. Через це учасники зацікавлені представити якомога вправніше свій найкращий доробок.
Культурна програма
Традиційно фестиваль починається з карнавальної ходи центром міста, нею же і завершується. Його учасники проходять по проспекті Свободи й вулиці Гнатюка. Подія постійно розвивається, виходячи за межі звичних фестивальних традицій. «Золотий лев» відомий не тільки показом сценічних вистав, а й вуличних, проведенням майстер-класів, творчих зустрічей та обговорень, інсталяцій…
Усі вистави подаються мовою оригіналу, тобто рідною мовою акторів. У фестивальний час площа перед Львівським оперним театром перетворюється на сцену для безоплатних спектаклів і вуличних дійств. Щодо сценічних видовищ, то їх переважно показують у театрах «Воскресіння», Лесі Українки, Марії Заньковецької, Першому театрі та Центрі Довженка. Серед вистав – дитячі, сімейні і дорослі.
Іноді організовуються і тренінги з вокалу й пластики для молодих акторів; демонструються вистави, створені за допомогою цифрових технологій; проводяться вогняні шоу. У 2013 році фестиваль представив програму для дітвори. Тоді приїхав із Португалії клоун Enano. Крім того, на площі Ринок облаштували ігрові атракціони для батьків і дітей.
«Золотий Лев» – це завжди видовищно, вражаюче і феєрично. Львів’яни і гості міста мають змогу насолодитися атмосферою театрального дійства. Фестиваль зробив величезну рекламу Україні та безпосередньо Львову, до якого приїжджають відомі режисери, продюсери й театральні критики зі своїми сценічними та вуличними виставами, театральними і танцювальними перформансами.
Занепад і відродження
У 2015 році фестиваль не відбувся через брак грошей на організацію. Управління культури відмовило в наданні фінансової допомоги. Тому, того року «Золотий лев» провели в Києві.
Проблеми з фінансуванням почалися ще у 2000 році, адже якщо у 1998-му представили 72 вистави, то у 2000-му – тільки 37. У 2004-му показали 24 вистави (не беручи до уваги вуличні), у 2008-му – 21, у 2010-му та 2012-му – 18, у 2014-му – 14. Тоді ще фестиваль проводили кожні два роки, а не щорічно.
Усе це спричинило зменшення уваги до заходу преси, театральних критиків і спонсорів. Задля відновлення авторитету фестивалю його керівництво пробувало в міжфестивальні роки робити відбіркові тури, однак ця затія не отримала успіху.
У 2016 році фестиваль усе ж відродився. Того року львів’яни мали змогу побачити спектаклі румунських, польських, молдовських, литовських, грузинських, угорських та українських театрів. Під час відбору вистав організатори фестивалю зважали на професійність театру та відтворення класичних тем очима експерименту.
У 2017 році фестиваль провели на чотирьох окремих локаціях. Тоді загальна кількість глядачів досягла орієнтовно 100 000. До грандіозного карнавалу долучилися артисти з 8-ми країн світу.
Особливістю фестивалю 2018 року стала конференція-диспут про духовність як креативний пошук нових форм, під час якої учасники обговорювали драматургію поляка Кароля Войтили, роботи якого пронизані темами віри, вічності та жертовності. Через проблеми з фінансуванням тогорічна програма була коротшою, ніж зазвичай.
У 2019 році відсвяткували ювілей «Золотого лева» – 30 років. Із цієї нагоди вперше поєднали сценічні та вуличні дійства, що потім стало традицією. У межах фестивалю відбулася конференція-семінар про етнічність театру в європейському просторі, до якої долучилися продюсери, директори міжнародних фестивалів, режисери й мистецькі критики.
Програму 2020 року можна охарактеризувати як сімейну, адже вистави були орієнтовані як на дорослих, так і дітей. Через пандемію коронавірусної хвороби на свято завітали лише українські колективи. Традиційної карнавальної ходи не відбулося.
«Золотий лев» 2021-го був більш сценічним, хоча й кілька вуличних вистав також представили. Родзинкою фестивалю стала освітня програма для студентів-акторів і акторів-новачків від італійського театру Potlach. Цей театр відомий у Італії своїми акторськими тренінгами, на які з’їжджаються артисти з різних куточків країни.
У 2022 році через повномасштабне вторгнення росії в Україну фестиваль провели в іншому форматі. Плоди творчості показали не на вулиці, а лише в театрах, а зібрані гроші з продажу квитків скерували на допомогу українським воїнам. Представлені роботи – рефлексії на війну. Тоді до Львова приїхав канадський театр із прем’єрою англомовної моновистави «Кафка та син», де і Кафку-батька, і сина зіграв канадський актор Алон Нашман. Для глядачів дійство стало алегорією влади й тиранії у всіх її формах. Крім того, приїхав гурт із Торонто Balaklava blues.