Серед польських спортсменів вирізняється одна постать – Вацлав Кухар. Чоловік відзначився тим, що виступав у різних видах спорту (футбол, легка атлетика, хокей) та досягнув чималих результатів, пише lvivski.info.
Знайомство із спортом
Вацлав Кухар народився 16 вересня 1897 р. у Ланцуті в багатодітній родині, яка мала угорське коріння. Прадіду хлопця був композитором, а один з дідусів – будівельником залізничних мостів. Коли хлопчику було більше року, родина переїхала до Львова. Людвік Кухар, батько Вацлава, віддав своїх старших синів до гімнастичного товариства “Сокіл”. Хлопець неодноразово спостерігав за тренуваннями своїх старших братів. У дошкільному віці Кухар навіть підтягувався на гілках дерев. Навчаючись у школі, яка знаходилась за кілька кілометрів від його домівки, Вацлав полюбляв долати цей шлях бігаючи. Хлопець виконував різноманітні гімнастичні вправи, підтягуватись на турніку та відтискався на брусах.
Згодом Вацлав теж приєднався до “Сокола” й у 10-річному віці посів друге місце на чемпіонаті Львова з фігурного катання. Батько Вацлава відкрив кілька кінотеатрів (у Львові та Кракові), виступав спонсором спортивного клубу “Погонь”. Ще у восьмирічному віці Вацлав почав займатись футболом. Кухар не збирався зупинятись, але на перешкоді стали кілька збройних конфліктів.
Учасник війн
Вацлав прагнув здобути вищу освіту, успішно склав вступні іспити до Львівської Політехніки, однак грянула Перша світова й молодика мобілізували. До війська потрапили й брати Вацлава – Тадеуш опинився на Східному фронті, Владислав – в Італії, а Кароль – зламав ногу та лікувався. Вацлаву довелось воювати на території Румунії у якості розвідника. Він вдало виконував усі завдання, не отримав жодного поранення, хоча потрапляв під обстріли. Командування відзначало той факт, що вояк міг проникати далеко у ворожий тил та збирати необхідні данні. Перебуваючи на фронті Кухар грав у футбол з різними армійськими командами.
Війна принесла біль й для родини Кухарів – під час пожежі в лабораторії загинув батько родини, Людовік, а на фронті був убитий брат Вацлава – Владислав. Сам Вацлав приймав участь у протистоянні українців та поляків 1918 р. Під час польсько-більшовицької війни, він воював у лавах 5-го полку польової артилерії, перебуваючи у званні поручика
Кухар неодноразово відвідував Верхню Сілезію, де у складі польської футбольної команди перемагав місцевих німецьких гравців. За заслуги перед Польщею Вацлав Кухар був нагороджений орденом Офіцерським хрестом Ордена Відродження Польщі та Лицарським хрестом Ордену Відродження Польщі. 9 листопада 1933 р. він отримав медаль Незалежності. У вересні 1939 р. чоловік знову одягнув військову форму, однак бойові дії швидко завершились.
Футболіст
Навчаючись ще у школі Вацлав грав у складі футбольної команди “Олімпія”. Хлопці грали у футбол навіть під час шкільних перерв. З хлопцями, що жили поряд з ним, Вацлав створив клуб “Глорія”. Згодом “Олімпія” та “Глорія” об’єднались у клуб “Погонь”. У 15-річному віці Вацлав разом з трьома старшими братами зіграв свій перший матч у складі “Погоні”. Юний футболіст забив три голи й його команда перемогла суперників. У 1913 р. “Погонь” зійшлася у матчі з “Краковією”. Кухар забив два голи, які стали вирішальними – його команда здобула перемогу з рахунком 3:1.
18 травня 1919 р. “Погонь” грала з командою 5-го піхотного полку. Це був перший футбольний матч молодої Польської держави. Кухар забив п’ять голів, а його команда перемогла армійців з рахунком 9:3. Усього, протягом своєї спортивної кар’єри, Вацлав зіграв у 1126 матчах, забив 1065 голів. Для порівняння – легендарний футболіст Пеле був автором 1281 голів.
У грудні 1921 р., під час зустрічі національних збірних Угорщини та Польщі з футболу (Кухар тоді грав вже у складі збірної Речі) виграли угорці з рахунком 1:0. В один з моментів Кухар випадково штовхнув угорського голкіпера і опинився один перед відкритими воротами суперників. Вацлав не став забивати гол, а вибачився перед угорцем. І це при тому, що арбітр не зарахував фолу. Для нього завжди №1 була справедлива гра а не перемога.
У складі збірної Польщі Кухар зіграв 25 матчів та забив п’ять голів. Натомість у складі “Погоні” Вацлав провів 1052 матчі, забивши 1065 голів. У 1922, 1923, 1925 та 1926 рр. “Погонь” ставала чемпіоном Польщі. У цих матчах Кухар забив 98 голів. Він став найкращим бомбардиром Польщі у 1922 р., забивши 21 гол. У 1922 р., у матчі проти клубу “Люблін”, Кухар протягом п’яти голів зміг забити чотири голи.
У 1939 р. Вацлав деякий час тренував радянський футбольний клуб “Спартак” у Львові, згодом перебрався до Битома. Кухар протягом 1947-1949 рр. перебував на посаді тренера збірної Польщі, згодом був тренером команд “Легія” та “Полонія”. Навіть коли Кухар перестав тренувати, він постійно відвідував різноманітні матчі в якості вболівальника.
Легка атлетика
Окрім футболу, Кухар займався також легкою атлетикою. Він мав приймати участь в Олімпіаді 1920 р., однак участі польської збірної у Іграх завадила війна з більшовиками. У 1920 і 1921 рр. він був чемпіоном Польщі з бігу на 800 м, виграв національну першість у бігу на 110 м (1920 р.) і 400 м (1923 р.). Вацлав двічі перемагав у стрибках у висоту (1921 і 1923 рр.). Спортсмен встановив рекорди країни в бізі на 800 м і 400 м з бар’єрами, стрибках у висоту, десятиборстві, естафеті 4×400 м і шведській естафеті. Сам Кухар стверджував, що легка атлетика дуже допомогла йому як футболісту, дозволила розвинути швидкість реакції, витривалість.
Хокей та інші види спорту
Вацлав Кухар виступав й як хокеїст. У складі національної збірної з хокею, він двічі приймав участь у чемпіонатах Європи – у 1927 р., у Відні, поляки зайняли четверте місце, а у 1929 р., у Будапешті – здобули срібло. Усього, у складі збірної, Кухар зіграв у дев’ятьох матчах. Займався Вацлав також тенісом, боксом та іншими видами спорту, однак не досягнув висот, оскільки просто фізично не міг опанувати усі дисципліни. Кухар у 1940 р. мав виступати хокейним арбітром на Олімпіаді, однак Ігри були перервані війною. Він був чемпіон Польщі з бігу на ковзанах протягом 1922–1929 рр. У відкритих джерелах зазначено, що Вацлав мав здобутки у дев’яти видах спорту. Рекорди Кухара у ковзанярстві були побиті лише у 2013 р.
Відомий спортсмен жив скромно, ніколи не хворів на “зіркову хворобу” та не ставав учасником скандалів. Перебуваючи у Львові, він відкрив магазин спортивних товарів. У Варшаві талановитий спортсмен мав невеличку квартиру. Влада комуністичної Польщі недооцінила його таланти. Можливо зважаючи на шляхетське походження чоловіка, на його досягнення перед Річчю Посполитою. Талановитий спортсмен був одружений на Ірені Георгеон. У шлюбі народилась донька Марія. Помер Вацлав Кухар 13 лютого 1981 р. Похований на військовому цвинтарі у Варшаві.
Чоловік мав дуже багато нагород – Орден Трудового Прапора, Хрест Доблесті, Золотий Хрест Заслуг, Хрест Оборони Львова та багато інших. Його ім’ям названа одна із шкіл Польщі. В знак пошани відомого спортсмена, щороку у Польщі проводять турніри імені Кухара, в яких беруть участь юні футболісти у віці до 14 років. Історики стверджують, що Кухар був чи не єдиним спортсменом Польщі, який виступав у різних дисциплінах та досяг великих результатів.