Майже добу тікали від війни: історія переселенців із Харкова, що поселилися на Львівщині

Юрій та Олена разом із їхньою 8-річною донькою Анею на п’ятий день обстрілів вирішили евакуюватися з Харкова у Львівську область. Подружжя з дитиною поселилося в одному із селищ Львівщини. Більше на lvivski.info.

«Звуки ракет – найгірші звуки»

П’ять днів поспіль вони жили під сильними обстрілами, посеред ночі змушені були будити маленьку Аню і всі разом спускатися в підвал. Зрештою, вирішили, що більше так не зможуть, зібрали речі, сіли в електричку і 22 години провели в дорозі.

В електричці було дуже багато людей. Машиніст обирав дороги, де мінімум бойових дій. Спершу сім’я приїхала в Тернопіль, а вже потім – на Львівщину. Знайомі Юрія та Олени погодилися надати тимчасово їм свій будинок. У ньому сім’я живе вже третій місяць.

Поблизу їхнього нового помешкання часто проїжджають вантажівки, тож перший час здавалося, що летить ракета. Кажуть, важко було адаптуватися.

«Звуки ракет –  найгірші звуки, які тільки можуть бути в природі. Коли їх чуєш, то як у телефоні налаштування: все збивається, і важко потім полагодити, у всьому ці звуки намагаєшся розпізнати», – розповів Юрій журналістам NTA.

«До сліз розчулило»

Сім’я каже, що місцеві мешканці виділяються добротою та щирістю, а ще духовністю, працьовитістю і способом життя. Олена додає, що до глибини душі була вражена тим, як тут зустрічають загиблих на війні бійців.

«Усі вийшли на вулиці. Стали на коліна. Це мене до сліз розчулило та залишилося у пам’яті назавжди», – каже жінка.

Сім’я вже встигла допомоги господарям будинку посадити картоплю та іншу городину, полюбуватися красою тутешньої природи та навіть спробувати свіжовидоєного коров’ячого молока.

Юрій додає, що на Львівщині зовсім не гірше, ніж за кордоном. Пташки співають, а навколо будинки – чисті, заможні… Жити, мати роботу, дім, город – і ти вже щасливий. І що найголовніше, як зазначив Юрій, його восьмирічна дочка також відчуває себе тут по-іншому, вона щаслива і «горить». Дівчинка, до слова, знайшла себе у зніманні відеороликів та розвивається в цьому напрямі.

Чоловік повідомляє, що вони дуже хочуть повернутися в Харків, однак жити в місті більше не планують. Задумуються над тим, щоби після завершення війни купити житло саме тут, куди вимушено переїхали.

Війна змінила світогляд

Щодо мовного бар’єру, то поки не можуть спілкуватися, як корінні львів’яни, однак дуже стараються. Зі знайомими з Харкова розмовляють також українською. Кажуть, що там було багато прихильників росії, проте війна багато змінила.  

«Коли запустили перші ракети, то люди всі стали на один бік – за Україну, навіть ті, хто раніше були прихильники росії. Вони зрозуміли, хто це прийшов», – зазначив Юрій.

Також він розповів історію, як їхня сусідка, що раніше була прихильницею росії, після початку бойових дій все переосмислила. Річ у тім, що її чоловік зламав ногу, вона не змогла ні залишити його самого, ні взяти із собою, тож вони практично усі ці місяці бойових дій провели у квартирі. Не виходили навіть у бомбосховище. Відчули війну по-справжньому, тому їхній світогляд повністю змінився. Ця жінка пізніше прийшла в супермаркет. Побачила українських військових, розплакалася і подякувала за те, що захищають усіх нас.

Додамо, нещодавно львівські медики рятували 35-річну Катерину Герман з Лимана (Донецька область). Ракета влучила в дім жінки, де вона мешкала разом із чоловіком та 6-річним сином. Катерину дивом врятували з-під завалів, але вона втратила руку, ногу та ще ненароджену дитину. Зараз жінка евакуйована за кордон для протезування та подальшої реабілітації.

Фото: NTA

Борис Ґудзяк отримав нагороду від Університету Нотр-Дам

Нагорода Університету Нотр-Дам - почесна відзнака, яку українці до сьогодні не мали честі отримати. Український архиєпископ та президент Українського католицького університету Борис Ґудзяк сьогодні,...

Гравійні доріжки в саду – як побудувати і підтримувати садову гравійну доріжку

Гравійні доріжки користуються невтомною популярністю, оскільки вони створюють привабливий візуальний ефект, контрастуючи з навколишніми зеленими газонами та декоративними рослинами. Будівництво гравійної доріжки не є...
.,.,.,.