Цього відомого спортсмена називають найтитулованішим львівським гравцем у настільний теніс. На його рахунку – перемога у шістьох чемпіонатах СРСР з вказаного виду спорту. У 1993 р, на превеликий жаль, Анатолій Строкатов завершив свою спортивну кар’єру, пише lvivski.info.
Шлях до настільного тенісу
Анатолій Вікторович народився 10 березня 1955 р. у Львові. Навчався у звичайній середній школі. Хлопчик захоплювався футболом, стрибками у воду. Спортивним виховання Строкатова займався його старший брат Віктор. Батьки заборонили Анатолію займатись стрибками у воду після того як у хлопця почались проблеми з вухами.
У грудні 1966 р. Анатолій Вікторович потрапив до секції настільного тенісу львівського “Динамо”. Варто згадати, що настільним тенісом займався й старший брат Строкатова. Тренером юнака став Фелікс Савранський, який одразу ж побачив у хлопцеві спортивний хист, волю до перемог – поразки не долали Анатолія Вікторовича, а змушували ще більше тренуватись, бути кращим за інших.
Строкатов брав участь у республіканському чемпіонаті, а у 1967 р. потрапив й на всесоюзний чемпіонат, який проходив у Таллінні. Спортсмен лише набирав оберти, мав величезний потенціал.
Союзні чемпіонати
У 1969 р. львів’янин брав участь у юнацькому чемпіонаті Союзу, однак зайняв лише 30-е місце. Попри такі скромні результати на спортсмена звернули увагу тренери національної збірної. Тренерів зацікавила швидкість юнака, та те, що він не злякався змагатись з титулованими спортсменами.
Анатолій Вікторович тренувався у Бендерах (Молдова), аби брати участь у чемпіонаті Європі. Не зважаючи на те, що Строкатов посів друге місце у контрольних змаганнях, на чемпіонат Європи він все ж не потрапив через травму руки.
Далі юний спортсмен брав участь у чемпіонаті СРСР, у складі збірної УРСР. Українці здобули перемогу. Досягненням Строкатова стало те, що на першості, яка проходила у П’ятигорську, він посів 7-е місце, тоді як у 1969 р. лише 30-е. У П’ятигорську спортсмен оволодів технікою “топ-спін” зліва (удари зліва). Цей прийом йому допоміг опанувати випадок – спортсмен грав ракеткою з товстою прокладкою, оскільки його власний інструмент зник.
У 1976 р., добре опанувавши техніку, Анатолій Вікторович стає чемпіоном Союзу в одиничному розряді. Наступного року він повторив свій результат. Усього, протягом своєї спортивної кар’єри, спортсмен завоював 23 медалі на союзних чемпіонатах, включаючи 6 золотих. У період з 1972 по 1976 рр. спортсмен вигравав всі всесоюзні змагання. Строкатов стверджував, що перебуваючи у складі національної збірної йому довелось надзвичайно багато працювати, адже для вихідців з периферії було значно більше вимог ніж скажімо для мешканців столиці.
Міжнародні чемпіонати
З 1971 р. Строкатов почав виступати у складі союзної збірної. У 1971 р. він переміг у відкритому чемпіонаті Франції. У 1973 р. спортсмен брав участь у чемпіонаті світу який проходив у Сараєво та у змішаному розряді отримав срібло. Це був досить високий результат. Граючи у парі з Астою Гідрайте, львів’янин поступився китайцям. Хоча у радянських спортсменів були великі шанси на перемогу.
1976 р. можна вважати вершиною у спортивній кар’єрі спортсмена. Строкатов здобув першість на відкритому чемпіонаті Африки. На чемпіонаті Європи, що проходив у Празі він здобув срібло в одиночному розряді та бронзу у командному. Строкатов поступився у фіналі відомому французькому тенісисту Жаку Секретену, який чотири рази ставав чемпіоном Європи та 17 разів чемпіоном Франції. Радянський спортсмен був сильно виснажений, за один чемпіонат втратив 6 кілограм. Таких результатів не вдавалось досягти жодному радянському спортсмену. Анатолій Вікторович посідав друге місце у європейському рейтингу та сьоме у світовому. Варто зазначити, що на відкритому чемпіонаті Великобританії, який проходив у 1975 р., радянський спортсмен у фіналі здолав Секретена
У 1978 р. спортсмен здобув дві бронзи на європейському чемпіонаті у німецькому Дуйсбурзі – в командному та змішаному (у парі з Валентиною Поповою) розрядах. У 1977 та 1979 рр. спортсмен вигравав відкритий чемпіонат Великобританії, переміг у 1972 р. на всесвітній універсіаді серед студентів.
Анатолій Вікторович виступав у складі збірної Союзу до 1984 р. У 1986 р. він навіть обіймав посаду тренера національної збірної Чехословаччини, а взагалі у цій країні провів цілих п’ять років, виступаючи на любительському рівні.
Після завершення спортивної кар’єри
Після розпаду Радянського Союзу Строкатов вирішив залишитись в Україні, прийняв українське громадянство однак вже у 1993 р. завершив свою спортивну кар’єру. Спортсмену пропонували тренувати одну з команд Ленінграду, однак він не погодився, оскільки не вирішили проблем з квартирою, та й було палке бажання залишитись на Батьківщині. Чоловік займався бізнесом – очолював фірму, яка займалась реалізацією продуктів харчування.
Анатолій Вікторович мав стосунки із своєю колегою, відомою спортсменкою Валентиною Поповою, однак через важкий характер жінки пара розпалась. У 1981 р. чоловік одружився. Обраницею стала мешканка Самари, Лариса, з якою Строкатов познайомився на відпочинку в Карпатах. У пари народилась донька Каріна. Анатолій Вікторович, будучи ще спортсменом, отримував понад 250 карбованців (не рахуючи премій та призових), тож міг утримувати свою родину. Львівське “Динамо” надало відомому спортсмену квартиру та автомобіль. На відміну від футболу, боксу, великого тенісу та інших видів спорту, у настільному тенісі немає шалених гонорарів.
Цікаві факт з життя
Анатолій Строкатов тривалий час не зміг отримати звання заслуженого майстра спорту. Сталось це після того, як у 1978 р. чоловік, повертаючись з чемпіонату Європи, не задекларував на митниці 100 доларів. Спортсмена звинуватили в контрабанді. На рік він навіть не мав права виїздити за межі Союзу.
У численних інтерв’ю Строкатов стверджував, що зовсім не підтримував форму після того як завершив спортивну кар’єру, й волів брати до рук цеглу чи книги ніж ракетку.
З 2009 р. щорічно у м. Жовква Львівської області та у Львові проводять турнір з настільного тенісу імені Строкатова. Попри війну, не став виключенням й 2022 р., коли змагання проходили у серпні місяці. Чоловік любить відвідувати сауну, грати у карти.
У 2016 р. львівський тенісист переживав важку хворобу. Родина навіть зверталась до всіх небайдужих щодо збору коштів. Чоловік здолав недугу. Він не пропускає тенісних турнірів та особисто нагороджує призерів.
Аналізуючи свої спортивні досягнення Строкатов стверджує, що тривалий час доводилось відточувати саме техніку, розвивати швидкість та концентрувати увагу. Спортсмен розвивав роботу кистей рук. Багаторазовий чемпіон СРСР стверджує, що найскладніше було змагатись проти угорського спортсмена Тібора Клампара, адже останній володів важкою технікою гри й до нього важко було пристосуватись. До того ж угорець був чемпіоном світу. Говорячи про китайських спортсменів Строкатов стверджував, що вони не є непереможними. Особисто йому та іншим радянським спортсменам вдалось перемагати представників Китаю на відкритих чемпіонатах різних країн.