У довоєнному Львові, якщо брати до уваги офіційні переписи населення, євреї за чисельним складом займали друге місце після поляків. У місті проживало багато видатних представників єврейського народу – юристи, письменники, підприємці. Серед них був й відомий нумізмат та колекціонер Максиміліан Ґольдштейн, пише lvivski.info.
Освіта та перші кроки у колекціонуванні
Максиміліан народився 9 грудня 1880 р. у Львові, в родині кравця. Його батько – Ісак, мав невеличку крамничку чоловічого одягу, в якій продавав товар власного виробництва. У хлопця було двоє братів, а один з предків роду був відомим рабином синагоги “Золота Роза”.
Отримавши освіту в університеті, Ґольдштейн працював банківським службовцем з питань ліквідації фінансових заборгованостей, судовим експертом у галузі нумізматики. Вже в молоді роки можна було простежити хист чоловіка до різноманітних монет, до предметів старовини. він серйозно захоплювався історією, колекціонував книжки. У 1908 р. чоловіка обрали дійсним членом “Нумізматичного товариства” у Відні. У 1910 р. на нумізматичному конгресі у Брюсселі, Максиміліан зацікавив присутніх своєю доповіддю, яка була присвячена нумізматичним та медальним колекціям Львова.
Пошук єврейської старовини
Дослідники біографії відомого представника єврейського народу зазначають, що доленосним для Максиміліана став 1910 р., коли він зупинився на дослідженні сучасного єврейського мистецтва, етнографії та художніх промислах. Ґольдштейн виступив на зборах на зборах львівського кагалу з планом створення у Львові першого в Галичині музею для збереження історико-культурних пам’яток єврейського народу. Чоловік розробив статут майбутньої установи. До музею мали надходити предмети матеріальної культури єврейського народу – книги, картини та багато іншого.
У 1911 р. Максиміліан заснував у місті “Товариство любителів єврейського мистецтва” і розпочав активну кампанію з роз’яснення історично-культурологічного значення пам’яток, необхідності їхнього збереження, ролі музеїв і колекцій у цій справі. Чоловік видавав спеціальні листівки (шістьма мовами), аби молодь збирала матеріал для майбутнього музею єврейської культури.
Аби привернути увагу до своєї ідеї, він залучав відомих мистецтвознавців. Вагому роль відігравав Богдан Януш, фотографії якого розміщувалв у своїх публікаціях Ґольдштейн. Він опублікував одночасно в газетах відкритий лист до молодих людей. У своєму зверненні колекціонер закликає звернути увагу на збір цінного історико-етнографічного матеріалу. Серед колег та знайомих, за свою кропітку працю та наполегливість Максиміліан отримав прізвисько “Невтомний Макс”.
Ґольдштейн підтримував молодих митців. Так у 1914 р. він організував виставку робіт для свого товариша, художника Ефраїма Моше Ліліена. З початком війни, Максиміліан, як співробітник кредитної установи, переїхав до Відня, узявши із собою усю колекцію. У 1915 р. він одружився з Нусею-Фанні Левенкрон. У подружжя народилося двоє доньок – Лілі та Ірена.
1920-ті рр.
У 1917 р. Ґольдштейн повернувся до Львова, однак згодом у місті розпочалось польсько-українське протистояння, й молодий мистецтвознавець вирішив оселитись у Кракові, де перебував до 1920 р., поки не втихли пристрасті у Львові. Перебуваючи у Кракові, Максиміліан працював над оформленням каталогу своєї колекції предметів єврейської культури.
Після повернення до Львова, мистецтвознавець одразу ж організовує виставку японської графіки, на якій демонстрував й гравюри з власної колекції. Не чекаючи приміщення для музею, Максиміліан вирішив відкрити музей у власній 5-кімнатній квартирі. Спочатку його музей відвідувало вузьке коло – друзі, знайомі. Згодом серед відвідувачів можна було знайти відомих особистостей, таких як Олекса Новаківський, Станіслав Гординський та багато інших.
Ґольдштейн закликав не лише зберігати пам’ятки культури, а й реставрувати старі єврейські цвинтарі, пам’ятники, архітектурні споруди. Дослідники зазначають, що колекція Максиміліана нараховувала до 3000 одиниць зберігання. Серед предметів колекції були картини, малюнки, фотографії, одяг та багато іншого.
У 1928 р. у Львові вперше пройшла публічна виставка стародавніх єврейських книг і предметів мистецтва, на якій були представлені і матеріали колекції Ґольдштейна. Виставку організувала Рада з охорони пам’яток єврейського мистецтва.
Головна книга життя
Навесні 1933 р. у Львові проходила велика виставка єврейського мистецтва, на якій демонстрували й матеріали з колекції Максиміліана. Ще у 1930 р. відомий мистецтвознавець розпочав працювати над своєю фундаментальною книгою-каталогом – “Культура і мистецтво єврейського народу на польських землях”. Книга була видана у 1935 р. Співавтором Максиліана став Карл Дрездер. Книга вийшла малим тиражем (1000 примірників). У ній можна знайти 158 оригінальних зображень. Цікавим є той факт, що автор книги надіслав примірники лідерам фашистської Італії та нацистської Німеччини – Беніто Муссоліні та Адольфу Гітлеру. Екземпляри були відправлені у 1938 р.
17 травня 1934 р. у Львові, на сучасній вул. Шолом Алейхема був відкритий Єврейський музей. Однак фундатори музею навіть не згадали про Максиміліана у своїх промовах на церемонії відкриття.
З приходом радянської влади, Максиміліан опинився безробітним і ледве не втратив квартиру. Однак відомі львівські музейники заступились за нього, стверджуючи, що квартира – своєрідний музей. У листопаді 1939 р. Ґольдштейн очолив Єврейський музей. Цю посаду він отримав через рекомендації багатьох діячів культури міста. Згодом музей приєднали до Міського музею художнього промислу, а Максиміліан став старшим науковим співробітником.
Трагедія
22 червня 1941 р. Німеччина та її союзники атакували СРСР. Німецькі війська швидко наблизились до Львова й місто опинилось під окупацією нацистів. Це означало катастрофу для євреїв, адже нацисти проводили політику винищення цього етносу. Вже 4 липня окупаційна адміністрація міста видала розпорядження, за яким усіх євреїв повинні були звільнити з посад у держустановах. Ґольдштейн перебував у Львові поряд з жінкою та молодшою донькою. Старша донька ще у вересні 1939 р. перебувала у Кракові і з цього часу назавжди втратила зв’язок з рідними.
У грудні 1941 р. Максиміліана з дружиною перевели до гетто він продовжив працювати у музеї, впорядковуючи колекцію єврейських старожитностей. Краєзнавці стверджують, що влітку 1942 р. у документах можна знайти відомості лише про власне мистецтвознавця та його доньку, про решту членів родини не вказано. Історики стверджують, що дружина Максиміліана зникла безвісти.
Далі слід Ґольдштейна та його родини зникає. Скоріш за все відомий мистецтвознавець та його рідня загинули у концтаборі. Жодних документальних підтверджень чи свідчень очевидців щодо цього немає. Колекція Максиміліана опинилась у різних музеях – Музеї етнографії та художнього промислу м. Львова, Львівської національної галереї мистецтв, інших. Частину колекції було продемонстровано у 2018 р., в приміщенні Музею етнографії та художнього промислу м. Львова.