Львівський воїн

У 2021 р. в прокаті з’явився фільм “Боєць без правил”, де у змішаних єдиноборствах виступав боєць..без однієї руки. Це не чергова фантазія Голівуду, а реальна історія бійця ММА Ніка Ньюелла. У Львові є свій приклад незламного бійця. Це – спортсмен-паралімпієць Андрій Демчук. Більше на сайті lvivski.info.

Завжди у спорті

Андрій Демчук народився 14 грудня 1987 р. у м. Львові. З народження у хлопця були проблеми із здоров’ям – стопа правої ноги була більша за ліву. Про те ця вада зовсім не заважала Андрієві займатись спортом. Із шкільних років Демчук любив грати футбол, показував непогані результати. Коли боліла нога, хлопець чудово почував себе у ролі воротаря.

Після футболу був баскетбол, у якому хлопець, завдяки високому зросту, теж показував непогані результати. Команда Демчука їздила навіть на змагання до Польщі. Андрій також кілька місяців займався каратє, хоча стверджував, що у школі не зазнавав атак. Можливо через те, що у хлопця був високий зріст, та інші просто побоювались його зачепити.

На канікулах хлопець часто їздив до бабусі у село, дуже любив пити козяче молоко. Демчук також став участником Пласту. Пластуни ходили у походи, вчились розводити багаття, виживати у дикій природі. Андрій навчився розкладати палатку, запалювати вогнище, в’язати різноманітні вузли.

Ампутація ноги

Незважаючи на міцний характер, заняття спортом та інше, проблеми з ногою у Андрія нікуди не ділись. Хлопець носив ортопедичне взуття, проходив лікування, однак лікарі наполягали на операції. Майбутній чемпіон з батьками навіть вирушив до Москви, пройшов там кілька операцій.

Однак лікування лише відтерміновувало те, що очікувало Андрія у майбутньому. Коли хлопцеві виповнилось 19 років, нога стала настільки дошкуляти Демчуку, що довелось звернутись до львівського онкодиспансера. Лікар запропонував ампутувати безнадійну кінцівку, і Андрій погодився. Замість ноги він отримав протез.

Золота медаль у Ріо

Після ампутації ноги Андрій не впав у відчай, продовжував навчатись у Львівській політехніці і міркував про спорт. Звичайно, відсутність кінцівки обмежила можливості хлопця, однак не зламала його. Андрій міг обрати баскетбол на візках, однак секції з цієї дисципліни були на Донбасі, і хлопець не планував переїздити. Демчук зупинився на фехтуванні на візках. Андрій вибрав фехтування через динамічність та інтелектуальність. Хлопець так поринув у цей вид спорту, що навіть відклав на другий план перспективи стати айтішником.

Змагання паралімпійців з фехтування

Наполегливі тренування дали свої результати. Сьогодні Демчук – заслужений майстер спорту України, член національної паралімпійської збірної. На Паралімпіаді 2012 р. у Лондоні у шпазі спортсмен дійшов до чвертьфіналу. На чемпіонаті світу 2013 р. Демчук посів 1-е місце у командному заліку та 3-е в особистих виступах. Такі ж результати Демчук показав на чемпіонаті світу 2015 р. 

Справжнім проривом для Демчука стала Паралімпіада у Ріо-де-Жанейро 2016 р. Андрій дійшов до фіналу, а у самому фіналі зійшовся у двобої із угорцем Річардом Освачем, якого переміг з результатом 15:8.

Дві вищі освіти

Попри те, що Демчук займається спортом, він здобув дві вищі освіти. Андрій добре навчався у школі, показував хороші результати у математиці, тому вирішив вступити до Львівської політехніки, вступив одразу на два факультети, однак обрав комп’ютерні технології. Через легковажність та проблеми у навчанні перший курс хлопець закінчив майже на одні трійки. Це завадило йому пізніше отримати червоний диплом. Будучи студентом, працював інженер-програмістом у компанії SoftServe.

Далі Андрій почав правильно розподіляти час на різні предмети, і це почало давати результат. На другому курсі трійок не було. Демчук закінчив магістратуру за спеціальністю “Інтелектуальні системи прийняття рішень”. у 2011 р. він вступив до аспірантури і у 2015 р. захистив кандидатську дисертацію у спеціалізованій вченій раді Національного університету “Львівська політехніка” на тему “Математичне та програмне забезпечення подання відеоконтенту для осіб з вадами зору”.

Демчук паралельно заочно закінчив університет фізичної культури та спорту за напрямком “Олімпійський та професійний спорт”. В університеті Демчук писав роботу по зародженню фехтування на візках.

Демчук на змаганнях

Викладач та волонтер

Після завершення аспірантури, Демчук почав викладати в університеті. Андрій суворий викладач і з легкістю може поставити талон, якщо студент не відвідує заняття та погано орієнтується в предметі. Спортсмен зауважує, що сучасна молодь має величезні можливості для навчання, оскільки Інтернет дає доступ до різноманітних джерел, дає змогу навчатись дистанційно. Андрій вчить студентів працювати у команді.

Андрій часто відвідує ветеранів АТО, підбадьорює хлопців. Андрій займається волонтерством, допомагає збирати кошти хворим. Демчук з однодумцями стали авторами стали розробниками проекту “Доступне кіно”, завдяки якому змогли адаптувати фільми для перегляду особами з порушенням зору. 

Андрій Демчук на тренуванні

Андрій, створюючи фільми для людей із проблемами зору, зіштовхнувся із труднощами, насамперед у фінансовому плані. Багато держав змушують студії робити фільми таким чином, щоб їх мали змогу переглядати різні люди. В Україні ж доводиться шукати інвесторів, отримувати гранти, залучати власні кошти. Аби створити спеціальний фільм доведеться викласти 1500 доларів. Завдяки Андрію та його команді вдалось адаптувати фільми “Перший раз”, “Сафо”, “Контрабас” та інші. 

Родина, похід на Говерлу та чітка громадянська позиція

Демчук батько двох дітей – хлопчика та дівчинки. Із своєю дружиною, Орестою,  Андрій познайомився ще у школі. Дівчина стала справжньою опорою для Андрія, коханою, партнером та другом. Саме вона спонукала Андрія піднятись у 2016 р. на Говерлу.

Демчук у компанії дітей та дружини

Андрій полюбляє екстремальні види спорту. За його плечима – стрибок з мосту у Кам’янець-Подільському. Паралімпієць не міг зважитись на стрибок з парашутом, оскільки це ризиковано, а він має дбати про родину. Андрій з протезом приймає участь у забігах.

Андрій спільно з громадською організацією Fight for Right, яка відома своїми унікальними проектами, коли незрячі стрибали з парашутом або займалися дайвінгом, проїжджали на тандем-велосипедах через всю Україну аж до Берліна в Німеччину, підготували короткий курс з прав людей з інвалідністю. Демчук радить усім фізично загартовуватись, багато читати, постійно навчатися.

Андрій – людина з чіткою громадянською позицією. Він стверджує, що 2014 р. Росія практично розпочала війну проти України. У цій війні загинули й друзі викладача. Тому Андрій в жодному разі не їздив на змагання до сусідньої країни.

Демчук критикує й сучасну політичну систему України, оскільки люди, обираючи чи то мера чи президента, виходять з принципу “обрати менше зло з двух зол”, а не судять людину за попередніми здобутками.

Паралімпієць навчився поєднувати спортивну діяльність із викладанням та підробітками. За золото у Ріо Андрій отримав 38 тис. доларів. Місто виділило спортсмену також понад 600 тис. гривень на придбання житла. Спортсмен придбав оселю та зробив ремонт.

У Львові зафіксували новий рекорд – найбільший рушник, виконаний із вареників: подробиці

Українки продовжують давні народні традиції і в наші дні. Напередодні Різдвяних свят існує гарний звичай - дівчата та жінки збираються гуртом у ніч на...

Незабаром на Левандівці пройде міжнародний фестиваль, присвячений відомому кінорежисеру

"Фестиваль Параджанова" - саме так називається масштабний культурний проект, який впродовж 19-28 серпня об'єднає львів'ян та гостей міста в мікрорайоні Левандівка. Про це далі...
.,.,.,.