Проміняти кар’єру на коміка (частина 1)

Вона народилася у Воронежі, її зірка почала сходити у Львові, а зайшла у Києві. Вона була однією з найкращих естрадних співачок України, ученицею Клавдії Шульженко та знялася у дванадцяти фільмах. Її батько покинув родину, а вона проміняла все на сімейне щастя з чоловіком, який на момент їхнього знайомства був одруженим. І ті 26 років, які вони провели разом, стали найщасливішими для обох… Хто ж ця дивовижна і надзвичайно красива жінка? Її звали… Юлія Тимошенко. Тільки не та, яку ми всі знаємо і досі бачимо на екранах телевізорів, а вже підзабута дружина славетного коміка Тарапуньки – Юрія Тимошенка, пише сайт lvivski.info.

Компенсація за важке дитинство

Мати Юлії, романтична художниця, виросла в дитячому будинку і в 16 років вийшла заміж за інженера-будівельника Максима Пашковського. Донечка народилася 12 травня 1936 року у Воронежі, а 1945 року родина переїхала до Львова, жила десь в районі Софіївки коло Стрийського парку. А через 15 років чоловік, інженер-будівельник, кинув дружину з двома дітьми, через що вразлива психіка матері не витримала, жінка ледь не збожеволіла і потрапила до лікарні… В Юлі з братом було дуже важке і напівголодне дитинство. Тому в 12 років дівчинка вийшла на сцену.

Хоча Бог позбавив її сім’ї і щасливого дитинства, натомість дав чудовий чистий голос та надзвичайну вроду. Ще з дитинства дівчинка дивувала всіх артистичною вдачею і мріяла стати співачкою. Тож вона почала виступати, співала в кінотеатрі «Україна» напроти славетного готелю «Жорж» перед кіносеансами, щоб привабити відвідувачів. 1954 року їй навіть подарував квіти майбутній Папа Іван-Павло ІІ, що гостював у родичів.

Якоюсь мірою Юля повторила долю своєї матері: у 16 років вийшла заміж за красеня-спортсмена Валентина Бойка. Але одна з її подруг «поклала око» на красунчика і вирішила за будь-яку ціну його звабити. На жаль, їй це вдалося. Повернувшись з гастролей раніше, Юля застала чоловіка з коханкою, і її сімейне життя скінчилося менш ніж за три роки…

Вечорами Юлія виступала, а вдень з задоволенням вчилася у Львівському музичному училищі за класами бандури та вокалу. Закінчила вона його 1958 року, а от консерваторію скінчити так і не вдалося, тому що дівчина поїхала до Києва.

Того ж 1958 року почався і дебют Юлії Пашковської на кіноекрані: вона зіграла у фільмі Леоніда Гайдая «Наречений з того світу» разом з цілим сузір’ям славетних акторів: там знімалися Ростислав Плятт, Георгій Віцин, Ріна Зелена, Євген Моргунов, Фаїна Раневська… І, хоча деякі сцени жорстка цензура повністю вирізала, перетворивши повнометражний фільм з пародією на радянську бюрократію на короткометражний, а самої Юлії навіть не було згадано в титрах, це стало першою сходинкою до світу кіно. Вже 1960 року Юлія зіграла головну роль медсестри Ані у фільмі «Звичайна історія» режисерів Ігоря Земгано та Миколи Літуса.

Невідомо, де саме Юлія познайомилася з популярним дуетом Тарапуньки і Штепселя: це могло статися як у Львові, куди вони неодноразово приїжджали виступати, так і в Києві. Втім, Юлія була байдужою до гумористичних виступів і подібних концертів не відвідувала. Зате у Києві, де 8 місяців знімали «Звичайну історію», вона дізналася, що славетний дует шукає співачку, і вирішила спробувати своє щастя. Щастя вийшло подвійним: вже через тиждень вона почала їздити на гастролі з прославленим дуетом і співати в «Укрконцерті», а через рік вийшла за Тарапуньку, але тоді до цього було ще далеко…

Мочалкін, Бублик, Тарапунька

Один з найвідоміших діалогів Тарапуньки і Штепселя – «Родився я на хуторі Козюльки». Юрій Тимошенко, майбутній Тарапунька, прийшов на світ 2 червня 1919 року у селі Каленики на Полтавщині. Хлопчик з дитинства мав акторський хист, який перейшов йому у спадок від батьків. Батько Трохим викладав математику, саме він 1918 року першим видав математичний задачник українською мовою, чим неймовірно пишався син. А ще він мав славу пересмішника, гострого на язик, грав на скрипці та гітарі. Мати Дарина походила з інтелігентного роду Лисенків, гарно співала і декламувала. Іноді обоє батьків грали в самодіяльних виставах, та й Полтава, будучи театральним містом, мала що показати, тож Юрко вже змалку знав своє призначення.

Хлопець закінчив ту саму школу, що й Михайло Драгоманов, Леонід Глібов, Михайло Старицький, а 1933 року, втікаючи від Голодомору, родина переїхала на Донбас. Тут у Юрка несподівано відкрився ще один талант – він почав писати вірші, їх високо оцінили Павло Тичина й Микола Бажан, і десятикласник Юрко Тимошенко навіть отримав першу премію на всеукраїнському конкурсі. Якийсь час він розривався між віршами і сценою, але потім раптом спалив усі рукописи і вступив до Київського театрального інституту.

У кімнаті студентського гуртожитку доля звела Юрія Тимошенка з Юхимом Березіним, веселим одеситом, сином циркового білетера. Відтоді вони стали друзями і колегами аж на пів століття, навіть жодного разу не посварилися і всі дати святкували разом. Перший їхній спільний виступ на сцені відбувся у масовці опери «Тарас Бульба» Юркового родича Миколи Лисенка, де хлопці грали козаків. А 1 квітня 1939 року наші «козаки» дебютували вже як естрадний дует: кухар Галкін та лазник Мочалкін. Тоді ж Юрій Тимошенко знявся у своєму першому фільмі «Шуми, містечко».

Деякий час Юрій виступав у образі міліціонера Бублика, щоправда, після початку війни, коли німецькі диверсанти стали одягати міліцейську форму, отримавши «ґулю» на лобі, з цим амплуа довелося розпрощатися. З 1940 року молодий дует вийшов на велику сцену, кажуть, хлопцям пророкували велике майбутнє Наталія Ужвій та Амвросій Бучма. Але сцена змінилася на поле військових дій. Так кухар Галкін та лазник Мочалкін пройшли всю війну: у фронтовому ансамблі пісні й танцю під проводом Е. Шейніна та П. Вірського, з піснями, гумором і боями, за які друзі отримали численні медалі та нагороди, дійшли аж до Берліна.

Після війни Березін став асистентом режисера Київського театру російської драми, а Тимошенко вирішив спробувати свої сили в кіно і поїхав у Москву до Олександра Довженка. Оскільки славетний режисер тоді нічого не знімав, вони лише поспілкувалися, внаслідок чого Юрко з Бублика став Тарапунькою, запозичивши назву річечки свого дитинства, а ще на все життя здобув друга і вчителя. Він повернувся до Києва і очолив щойно організований Джаз-оркестр УРСР та продовжив писати гумористичні інтермедії, також підключилися Павло Глазовий, Олександр Каневський та інші, навіть молодий Олександр Ширвіндт, а от Остап Вишня відмовився. Ще він знявся у фільмі «Падіння Берліна», за що отримав Сталінську премію. 1946 року на ІІ Всесоюзному конкурсі естради перше місце зайняв їхній дует з Юхимом Березіним, який став Штепселем, бо грав тоді роль електромонтера. Так народився гумористичний дует, який безмежно любили на всіх теренах колишнього СРСР. А потім до них приєдналася Юлія Пашковська.

«Станьте моєю вдовою»

Коли почалися стосунки Юлії з Юрієм Тимошенком, думки розходяться: сама Юля була впевнена, що Юрій спочатку не звертав на неї уваги, як на жінку, і почав сприймати її всерйоз лише після того, як 23-річна Юля ледь не стала дружиною більш ніж вдвічі старшого від неї відомого співака Івана Козловського. Народний артист СРСР запросив їх усіх до себе під час гастролей у Ялті і запропонував Юлії стати його… вдовою. Обіцяв передати їй квартиру в Москві, усе майно… Але дівчина злякалася пропозиції майже 60-річного «діда», що ходив з ціпком, і почала уникати Козловського. Зате Юрія Тимошенка в Ленінграді «наставив на шлях істинний» відомий радянський актор Павло Луспекаєв:

«Юрко, куди поділися твої очі? У тебе в колективі – найгарніша баба Радянського Союзу!»

Тож, після Ленінграду вони нібито і зійшлися.

А от український композитор, співак і режисер Анатолій Горчинський стверджував інакше:

«Зі студентських років я дружив з популярним дуетом гумористів Тарапуньки і Штепселя. Знав про них усе, і вони про мене також. Коли Тарапунька приїхав до Львова, то відразу попросив познайомити з гарною дівчиною. Окрім того, що він був ловеласом “найвищої проби”, у бідолахи не було дітей. Я ж тоді його звів з надзвичайно вродливою Юлею Пашковською, яка співала в кінотеатрі “Україна” перед початком кіносеансів. Колись таким чином приваблювали глядачів. Тарапунька побачив Юлю і закохався з першого погляду. Мені ж довелося здати на період його “гастролей” свою квартиру, а самому перебратися в готельний номер гумориста. Тоді неможливо було навіть провести когось у номер, вже нічого не кажучи про те, щоб залишити на ніч. Тарапунька був тоді жонатим. Правда, він зателефонував зі Львова своїй дружині, акторці столичного театру імені Франка Ользі Кусенко, і повідомив про розлучення.»

Так чи інакше, з першого погляду чи ні, але Юрій і Юлія закохалися один в одного, не дивлячись на те, що він був на 17 років старшим. Втім, було ще одне дуже суттєве «але»: Юля після трагедії у власній сім’ї не могла розбити чужу сім’ю, знаючи, що Юрій одружений з артисткою Ольгою Кусенко. Вони разом вчилися на факультеті акторської майстерності Київського театрального інституту.

Життя в Ольги було ще важче, ніж у Юлії: коли їй ще не було і року, бандити вбили батька, потім вона потрапила в сиротинець та інтернат, пройшла війну медсестрою і 450 разів виступала на передовій. У Київському драматичному театрі Ольга зіграла понад 60 ролей у виставах «Вишневий сад», «Украдене щастя» та інших, вражаючи надзвичайно проникливою і талановитою грою. Образ Меланки зі «Свіччиного весілля» називають «поетичним символом України». А ще було більше десятка ролей в кіно, зокрема в картинах «В степах України», «Мартин Боруля», «Для домашнього огнища» та інших. Ольга чудово співала, виступала на радіо і телебаченні, була головою правління Українського театрального товариства і навіть депутаткою Верховної Ради України 1963-1975 років.

Ольга безмежно кохала Юрія, 1946 року вони одружилися, але він дуже хотів дітей, а їх не було… Тому через 14 років, коли Юля з’явилася в житті Юрка, вона нічого не могла розбити, бо все вже було розбите до неї… Дізнавшись від спільних знайомих, що Юрій вже три роки спить з дружиною в різних кімнатах, Юля нарешті погодилася вийти за нього заміж.

Далі буде…