У 1815 році галицький бомонд жваво обговорював появу та загадкове зникнення індійського принца Соломона-Юстина Бальзаміна. Історія розпочалася в Сокальському повіті. Саме там дворянка Урбанська познайомилася зі струнким і білошкірим юнаком в подертому військовому мундирі. Попри непоказний одяг, хлопець справив добре враження. Він мав правильну поставу, хороші манери, приємний і впевнений голос, пише сайт lvivski.info.
Через деякий час Соломон розповів свою історію. Він народився у королівстві Аркан та Пегу, був сином раджі і спадкоємцем престолу. У 1810-х роках його відправили до Франції, аби укласти договір з Наполеоном. Згодом принц вступив у французьку армію, взяв участь у поході на Москву, потрапив у російський полон і чудом втік з неволі. Тепер Бальзамін чекає на батьківське золото, котре ось-ось прибуде з Індії.
Урбанська була вражена знайомством з королівською особою і негайно поділилась неймовірною історією зі своїми друзями. Чутки про загадкового раджу швидко поширилися краєм. Місцеві аристократи навипередки напрошувалися в гості, щоб зустрітися зі східним вельможею. А Соломон їх не розчарував: він справляв гарне враження, швидко заводив друзів, був душею компанії. Молодику охоче позичали гроші та надавали рекомендаційні листи. Невдовзі про нього заговорила вся Галичина.
Пригоди королевича у місті Лева
Влітку 1815 року Соломон нарешті дістався до Львова. Про візит індійського принца стало відомо завчасно, тож йому надали королівські почесті. Бальзаміна особисто зустрів віцепрезидент Галицького намісництва Єжи Охснер. Магістрат влаштував офіційний прийом та виділив гостю почесну варту, а найповажніші родини міста боролися за увагу арканського принца.
Нікого не здивувало, що монарх зі Сходу говорить лише французькою мовою і виглядає як типовий європеєць. Львів’яни мали дуже розмите уявлення про Індію. Географія хвилювала їх значно менше, ніж бездоганна постава, королівські манери і красномовство принца. Молодик підігрівав суспільний інтерес епатажним іміджем. Він завів велетенських тілоохоронців з Албанії (їх нібито прислав султан) та перського секретаря, що володів всіма мовами сходу (цього ніхто не міг перевірити).
Бальзамін з’являвся на публіці у екзотичних кафтанах і чалмах, розшитих золотом. Образ доповнювали посріблені пістолети та кинджали, котрі він носив за поясом. Все це оплачувала львівська аристократія, котра вважала честю позичити гроші королівській особі. Щоб потішити его кредиторів, принц нагороджував їх неіснуючими індійськими орденами: «Божим провидінням», «Білим Слоном», «Злими тиграми».
Життя Соломона перетворилося на казку. Він був бажаним гостем в найкращих салонах міста, головною зіркою балів і світських раутів. В його честь влаштовували урочисті обіди та звані вечері. Десятки благородних жінок безтями закохалися у молодика. На жаль, ідилія протриває недовго.
Раптове зникнення і подальша доля королевича
Сума боргу безперервно зростала і досягла астрономічних масштабів. Бальзаміну вдавалось приглушувати тривогу кредиторів історіями про довгий шлях з Індії до Львова. Однак він розумів, що невдовзі терпець урветься і в нього виникнуть величезні проблеми. Тож у липні юнак виїхав на лікування до Любіня, взяв участь у кількох гучних гулянках і безслідно зник.
Достеменно невідомо, що сталося з королевичем. Романтики вірили, що Соломона викрала російська розвідка і тепер він мешкає на просторах Сибіру. Скептики стверджували, що Бальзамін перебрався до Варшави і настільки збіднів, що віддав під заставу навіть свій одяг. Також кружляли чутки про переїзд юнака до Санкт-Петербурга за протекції брата російського імператора.
Але найбільш правдоподібною виглядає наступна версія: хлопець потрапив у в’язницю в Замості і провів там 15 років, поки його не звільнили повстанці. Згодом він взяв участь у визвольному змаганні поляків, де й загинув. Ми навряд чи дізнаємось точний хід подій, та одне можемо стверджувати напевно: Соломон прожив яскраве життя і як ніхто вмів насолоджуватися його перевагами.
Аферист чи справжній принц з Аркану?
Звичайно ж, аферист. На це вказують численні помилки в його легенді:
- Станом на 1810 рік Аркану вже не існувало. У 1785 році країну окупувала Бірма.
- Наполеон не проводив переговори з індійськими принцами.
- Батько Соломона (Давид VII Йосифат Бальзамін) не відомий ні в Європі, ні в Азії. Ймовірно, це пов’язано з тим, що короля (чи то раджі) з таким іменем просто не існувало.
- В турецьких джерелах немає згадок про переписку з королевичем і подарунки. Тож дружбу з султаном теж вигадали.
Історія Соломона була досить слабкою, та галичани майже нічого не знали про Індію і були здатні повірити у будь-яку нісенітницю (якщо її розповідав привабливий юнак).
Цікаво: Львів завжди був популярний серед шарлатанів. На початку XVII ст. тут мешкав і готувався до походу російський псевдо-цар (Лжедмитрій). У XVIII ст. у місті оселився великий французький аристократ д’Арно. Він вступив у масонську ложу і поріднився з родиною Потоцьких через вдалий шлюб. Трохи згодом стало відомо, що чоловік був простолюдином, сином мебельника.
А в ХХІ столітті у Львові мешкав Андрій Слюсарчук. Чоловік видавав себе за нейрохірурга і проводив операції без медичної освіти та реальних навичок. Також шахрай викладав в університеті, встановлював рекорди (фальсифікуючи результати), отримував державні премії. Та його біографія — це тема для окремої статті…