Не одна сцена захоплювалась її голосом. Публіка аплодувала їй стоячи. А італійські поціновувачі музики не могли відірвати свій погляд. Таким особливим був голос українки – Соломії Крушельницької, пише lvivski.info.
Юність Соломії
Майбутня співачка народилась у селі Білявинці у сім’ї греко-католицького священника Амвросія Крушельницького та Теодори Марії. Була середньою серед восьми дітей. Вже з дитинства знала багато народних пісень, які чула від односельчан.
Першим вчителем Соломії став батько. Амвросій часто влаштовував прослуховування своїм донькам. Так виник своєрідний сімейний хор.
Основи музики дівчина отримала у Тернопільській класичній гімназії, в якій складала іспити екстерном. Також у Тернополі вона вперше познайомилась з театром.
У 1891 році Соломія вступила до Львівської філармонії. Для цього батько взяв гроші у банку і вніс під заставу родинний будинок. Дівчина навчалась у класі Валерія Висоцького, який вивчив відомих польських та українських артистів.
Вперше Крушельницька дебютувала у театрі у 1893 році. Вона виконала партію Леонори в опері італійського композитора Гаетано Доніцетті «Фаворитка» на сцені Львівського міського театру Скарбка (нині театр імені Марії Заньковецької).
Оперна сцена
Гастролюючи у Львові, видатна італійська співачка Джемма Беллінчоні порадила Соломії їхати до Італії та продовжити своє музичне навчання. Це бажання дівчини вкотре допоміг втілити батько.
Соломія навчається у Фаусти Креспі, яка вважає її однією з найздібніших своїх учениць. Навчання давалось легко. Молода та амбітна українка підкорювала своєю завзятістю навколишніх.
У другій половині 1890-х років починає тріумфально виступати на сценах театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі.
Особливу славу Соломія здобуває на варшавських та краківських сценах, куди її запрошувала декілька сезонів поспіль.
Навесні 1902 року Соломія Крушельницька підкорила вибагливу паризьку публіку, виступивши на сцені театру Grand Opera в опері Ріхарда Ваґнера “Лоенґрін”.
У 1928 році на запрошення “Союзу українок” Cоломія відвідала Нью-Йорк. Вона стала першою українською оперною співачкою, яка відвідала гастрольним туром США та Канаду.
У 1929 році у Римі відбувся останній концерт співачки. Опісля цього Соломія покидає оперну сцену. Загалом за свою професійну діяльність артистка виконала понад 60 ролей і багато з них були тріумфальні.
Життя поза музикою
Окрім музики, артистка захоплювалась подорожами, фотографіями. Також кожного ранку займалась гімнастикою та полюбляла грати у теніс. Вміла смачно готувати. А також вона водила автомобілем. Дехто вважає, що Соломія була власницею Ford, а є думка, що Benz чи Fiat.
1910 року Крушельницька виходить заміж за італійського адвоката Чезаре Річчоні. Весілля вирішили організувати в Буенос-Айресі, під час гастролей співачки в Аргентині. Цю країну Соломія називала своєю “третьою Батьківщиною”, після України та Італії.
Повернення на Батьківщину
У 1939 році Соломія відвідала Галичину, але через початок Другої світової війни не змогла повернутись назад до Італії. Радянська влада націоналізувала будинок співачки та залишила їй одну квартиру, де вона проживала з молодшою сестрою Анною. Влада забрала у неї майно, але не змогла забрати гідність.
У Львові артистка займалась викладацькою діяльністю. Працювала у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка. Соломії дуже подобалось навчати студентів і в це вона вкладала душу.
Востаннє Соломія Крушельницька вийшла на сцену у 1949 році, коли її було 77 років. Вже тоді співачка хворіла на рак горла.
До кінця своїх днів Соломія захоплювалась улюбленою справою. Її життєвим девізом було прикрашати та уприємнювати людям життя своїм мистецтвом.
Артистка померла у 1952 році. Поховали її на Личаківському цвинтарі.
