У сучасній музиці представлені різні стилі – від класики до репу та хіп-хопу, які старше покоління називає знущанням з мистецтва. Нове покоління музикантів намагається принести щось своє, або переробити ретро на нові мелодії. У першій половині XIX ст. у Львові творив відомий скрипаль-віртуоз Кароль Ліпінський, пише lvivski.info.
Гідний нащадок свого батька
Кароль Ліпінський народився 1790 р. у родині відомого скрипаля, капельмейстера оркестру, Фелікса Ліпінського. Батько змалечку навчав сина грі на скрипці. Згодом хлопець почав власними силами опановувати віолончель.
У 1799 р. родина Ліпінських переїхала до Львова, де батько Кароля влаштувався вчителем музики при дворі до графа Адама Стаженського. Фелікс зібрав невеликий оркестр, дозволяв синові частково керувати музикантами. Згодом Кароль став скрипалем оркестру, а у 1809 р. зміг вибороти місце першої скрипки оркестру. Згодом молодик став музичним директором театру. Такий кар’єрний зліт став можливим не завдяки покровительству батька чи інших осіб, а через наполегливу працю та талант самого Кароля.
Кароль вдосконалює своє мистецтво
Молодий музикант вирішив не зупинятись на скрипці, розвиватись, вдосконалювати своє музичне мистецтво. У 1812 р., коли вирувала війна Франції та Російської імперії, Ліпінський вирушив до Варшави аби ознайомитись з оперним мистецтвом. Через два роки талановитий музикант відвідав Відень, де мав зустріч з відомим німецьким скрипалем Людвігом Шпором. Останні порадив Каролю продовжувати вдосконалювати майстерність гри на скрипці.
Повернувшись до міста Лева, Кароль звільнився з театру та почав відточувати свою майстерність гри на скрипці. Після цього з великим успіхом Ліпінський дав серію концертів у Львові, вирушив у європейське турне, виступав у європейських столицях. На концертах, що проходили у Львові, Ліпінського буквально закидали квітами, а після завершення програми музиканту подарували лавровий вінок.
Саме у Європі Кароль познайомився із найкращим скрипалем Європи – Ніколо Паганіні. Та не просто познайомився, а й виступив з ним на кількох концертах. У Лондоні музикант виступав перед королівським двором. Відомий італійський скрипаль Сальвіні подарував Ліпінському скрипку відомого майстра Страдіварі. Кароль Ліпінський мав також скрипку роботи Джузеппе Ґварнері.
Із скрипкою подарованою Сальвіні виник справжній міф, згідно якого попередній власник музичного інструменту уклав угоду із самим Дияволом. Попередний власник скрипки, Джузеппе Тартіні, за переказами, написав твір, однак не міг придумати його закінчення. Музиканту приснився Диявол і запропонував угоду – він напише закінчення твору. а скрипаль віддасть свою душу. Так і трапилось. В результаті Тартіні отримав чудовий твір, однак втратив душу. Також відомо, що згадана скрипка є у одній із приватних колекцій у США, а її вартість перевищує 3 млн. доларів.
Турне Ліпінського
Кароль неодноразово виступав у Києві, давав також концерти у Кракові, Познані, Берліні та інших містах. Ба, навіть більше, Ліпінський у 1829 р. спільно с Паганіні виступив на коронації російського імператора Миколи І.
Ліпінський у 1835 р. виступав також у Лондоні, Манчестері та Парижі, згодом став концертмейстером у Дрездені. Каролю допомагав організовувати концерти у Парижі сам Шопен. Неодноразово скрипаль виступав у дуеті з Ференцем Лістом. Свою останню подорож музикант здійснив у 1846 р., коли відвідав Київ. У 1846 році, на терасі Почаївської лаври, Ліпінський зустрівся з Тарасом Шевченком. Схоже на те, що музика скрипаля так захопила Кобзаря, що він вирішив згадати його у одному зі своїх творів.
Останні роки життя
Кароль Ліпінський у 1845 р. придбав маєток у с.Вірлів (Зборівський район), де мешкали його предки, оселився на постійне проживання. Музикант відкрив школу для сільських дітей, сам запрошував на роботу викладачів, замовляв скрипки у львівських майстрів.
Віртуоз сам давав уроки гри на скрипці. Далі музикант захворів на астму й у 1859 р. талановитого скрипаля не стало. Згідно із заповітом талановитого музиканта, усі громі мали бути спрямовані до спеціального фонду, з якого оплачувалось навчання скрипалів у Львові, Відні та інших містах. Фонд проіснував до 1914 р.
Ліпінський також займався зібранням етнографічного матеріалу. Він був учасником процесу укладання збірника народних пісень – “Пісні польські і руські галицького люду”, який було видано 1833 р. у Львові, за сприянням Вацлава Залеського.
Відомий музикант не залишив по собі нащадків. На могилі скрипаля було споруджено пам’ятник, який з часом занепав, і лише у 2010-х рр. його відреставрували. Звичайно Ліпінський отримав більшого визнання на теренах сучасної Польщі. де його прізвище можна побачити у назві вулиць.
Внесок Ліпінського у світову музику
Перші авторські твори скрипаля датовані 1819 р. – симфонії Es-dur, B-dur, Увертюра D-dur. У своїй творчості Ліпінський використовував подвійні ноти та акорди, Арпеджіо. Часто музикант використовував віртуозні пасажі октавами і децімами на один смичок. Скрипаль за допомогою скрипки заставляв слухачів поринати у романтизм. Часто Кароль поєднував народні мотиви з військовою темою.
Брав участь в укладанні збірника народних пісень Вацлава з Олеська (Вацлава Залеського) “Пісні польські і руські галицького люду”, надрукованого у Львові 1833 р. До збірника увійшли 160 пісенних мелодій (майже половина – україномовні). У збірник потрапили літературні твори, які виконували згодом на різноманітних заходах, зокрема “Дай же, Боже, добрий час” та “Станьмо, браття, в коло”, інші. Серед його творів є чотири концерти для скрипки, етюди, полоньєзи, рондо, варіації, капріччо.
На превеликий жаль, левова частка творів видатного скрипаля – втрачена. Зрозуміло, що аудіозаписів Ліпінського не існує. Проте збереглася написана музика епохи романтизму. Окрім слави справжнього віртуоза, Ліпінський також прославився композиціями (включаючи три симфонії, капріси і концерти для скрипки з оркестром), багато з яких були написані у Львові.
