За тридцятилітній період незалежності України лауреатами Національної премії ім. Тараса Шевченка стали восьмеро митців, народжених у Львові, та два колективи, створені там же. Якщо у попередній – радянський період – серед переможців були двоє архітекторів, то упродовж 1991-2020 рр. нагороду отримали актори театру і кіно, кіносценаристи та вокальні колективи, пише lvivski.info.
-
Віктор Кріпченко
Нову сторінку в історії нагородження Шевченківською премією митців, народжених у Львові, відкрив телеоператор, кінорежисер та кіносценарист В. Кріпченко (10.07.1948 р.н.). У 1993 р. він отримав нагороду за кінодилогію «Липневі грози» («Страйк», «Викид»; разом з А.Карасем і В.Шкуріним). Документальна стрічка була відзнята на Українській студії хронікально-документальних фільмів. У фільмі показано безпрецедентні за своїм масштабом масові протести – шахтарські страйки у Донецьку у 1989 та 1990 рр. Особливий акцент автори зробили на важкі умови праці шахтарів шахти “Лідієвка” та злиденні умови їхнього життя.
-
«Трембіта»
Хоровий мішаний ансамбль (з 1951 р. державна заслужена, а з 2008 р. – академічна хорова капела) отримав премію у 1995 р. за концертні програми 1992-1994 рр.
Відзначимо, що «Трембіта» є одним із найстаріших українських хорових колективів. Його створили на базі хору Товариства «Львівський Боян» (1890-1939).
Репертуар хорової капели включає українські народні пісні і фольклор, а також твори провідних українських та зарубіжних композиторів. Колектив з гастролями у той час відвідував низку країн Європи.
-
Віра Свєнціцька
Мистецтвознавець В. Свєнціцька (28.08.1913) отримала відзнаку 1995 р. (посмертно) за альбом, присвячений українському народному малярству – «Українське народне малярство XIII-XX століть. Світ очима народних митців». Праця була написана 1991 р. у співавторстві з Л. Андрієвським та В. Отковичем.
-
Богдан-Юрій Янівський
Піаніст, композитор і педагог Б.-Ю. Янівський (4.07.1941) отримав нагороду 1996 р. за музичні твори, написані для дітей. У цей перелік входила опера «Царівна жаба», а також мюзикли – «Лис Микита», «Перстень спокуси», «Том Сойєр».
Музика композитора знана поза межами України – в США, Польщі, Чехії та Грузії. Відзначимо, що Янівський поклав на музику молитву “Отче наш” напередодні візиту в Україну Папи Римського Івана Павла II.
-
Ольга Сумська
Відома актриса кіно і театру, телеведуча народилась саме у Львові 22 серпня 1966 р. Шевченківську премію їй присудили 1996 року за телесеріал «Пастка» (тоді ж нагороду отримали А.Хостікоєв, О.Бійма, О.Зоценко та В.Гронським). Багатосерійну стрічку за мотивами повісті І. Франка «Перехресні стежки» відзняли на студії «Укртелефільм» 1993 року. Прем’єра відбулась у 1996 р.
-
Юрій Ланюк
Композитор, педагог, віолончеліст Ю. Ланюк (7.06.1957) став лауреатом Шевченківської премії у 2005 р. Високо оцінили його «Палімпсети» й «Музику з Книги Стайнених просторів та елегії для Птаха Сяйва». Ланюк є одним із засновників фестивалю “Контрасти”, який щороку проходить у Львові починаючи з 1995 р. Також композитор є автором гімну Львова, який написав до Дня міста.
-
Володимир Кучинський
Актор, художній керівник і режисер-постановник В. Кучинський (14.10.1958) удостоївся премії 2006 р. – за вистави за творами Платона, Г.Сковороди, В.Стуса (разом з О.Стефановим, Н.Половинкою, А.Водичевим). Вони були поставлені в Академічному театрі імені Леся Курбаса у Львові.
-
Піккардійська терція
Вокальний акапельний колектив отримав найвищу нагороду у 2008 р. – за концертні програми 2003-2006 років. У склад колективу входили Я. Нудик, А. Капраль, Р. Турянин, В. Якимець, В. Богач і А. Шавала. З них у Львові народились: тенор-універсал Ярослав Нудик (7.02.1968), володар низьких октав Богдан Богач (15.05.1975), тенор Андрій Капраль (20.01.1975), художній керівник колективу тенор Володимир Якимець (28.07.1974). Відзначимо, що упродовж 2003-2005 рр. акапельна формація випустили три компіляції (“Українська колекція”, “Антологія. Том 1”, “Антологія. Том 2”) та студійний альбом “З Неба до Землі”.
-
Віталій Малахов
Театральний режисер В. Малахов (19.07.1954) у 2008 році отримав найвищу національну премію за виставу «Про мишей та людей» (тоді ж відзначили Б.Бенюка та Н.Сумську).
Малахов написав цю п’єсу за твором нобелівського лауреата Джона Стейнбека, а також виступив її постановником. В основі твору – розповідь про двох сезонних робітників. Малахов в одному інтерв’ю розповідав:
“Неправда, що ця проблема стосується лише малої частки нашого населення. Якщо вона є у суспільстві, то прямо чи опосередковано торкнеться кожного. Я особисто познайомився з такими людьми, коли робив ремонт у власній квартирі. У мене працювали робітники із Західної України. Ми багато розмовляли. Я слухав їхні розповіді про поневіряння за кордоном, про те, як їх дурили роботодавці, про те, що вони вже майже сім років не були вдома, де залишилися їхні дружини, діти. «Навіщо це вам?» – запитав їх. І почув у відповідь, що вони мріють заробити грошей, аби їхнім сім’ям жилося краще. Але сімей вже фактично немає, діти виросли без батьків, дружини відвикли від чоловіків. Це та ситуація, коли шлях до мрії стає головнішим, ніж сама мрія і саме життя. Саме про це і наша вистава”.
-
Богдан Козак
Один із найвідоміших в Україні акторів, а також режисер, театрознавець і педагог Б. Козак (27.11.1940) отримав Шевченківську премію у 2010 році за концертне виконання поетичних композицій «Євангеліє від Тараса» та «Думи» за творами Тараса Шевченка. Б. Козак заявив, що Шевченко є цивільним Євангелієм для українців: “Я читаю твори Шевченка так, як їх розумію. Тарас Григорович писав кров’ю свого серця. Читати його індиферентно або сухо для мене неможливо. Коли мені важко, щось у суспільстві болить, то це можна сказати через поезію Кобзаря”.