Кафель довоенного Львова

Роблячи реставрації в середині архітектурних споруд,  майстри прагнуть зберегти раритетні кахлі, якими славиться місто. Багато з них – справжній витвір мистецтва, пише lvivski.info.

Власний виробник на заміну імпорту

До середини XIX ст. підлогу у житлових будинках та адміністративних спорудах виготовляли з дерева або з каменю. Траплялись й цегляні вимостки. Якщо говорити про виготовлення кахлів, то найінтенсивніше ця технологія розвивалась У Англії, згодом поширилась на інші країни. Популярністю також користувались кахлі з Лотарингії, фірми “Villeroy & Boch”.

До другої половини XIX ст. у Австро-Угорщині кахлів не виготовляли. Їх експортували з Англії та Німеччини. Дозволити собі таку підлогу могли далеко не бідні мешканці міста. Однак відкриття родовищ високоякісної глини у Моравії, зрушення у будівельних технологіях призвели до того, що було відкрито фабрики у Шхаттау та Костені. Галичина почала експортувати кахлі з Чехії. Перші фабрики з виробництва керамічних плиток з’явилися у Галичині лише наприкінці XIX ст., хоча такі спроби робилися ще на початку 80-х рр. Так у місті постали власні підприємства з виробництва кахлів

Топова десятка

Наприкінці XIX ст. власні кахлі почали виготовляти й у Галичині. Вони різнилися за розмірами, формою та дизайном. Адже підприємці прагнули вижити у конкуренції, надати своїм кахлям особливостей, “авторського почерку”. Кожна фірма ставила на своїх виробах клеймо, що різнило їх від інших та слугувало знаком якості.

У 1890 р. львівський підприємець Іван Левинський почав виготовляти кахлі з тугоплавкої глини. Це означало, що виготовити кахлі можна було лише при високих температурах. До відкриття власного виробництва Левинський закуповував вироби у чеських підприємців Фердинанда Барта та Карела Тихого.

Ще одним підприємством була фабрика заснована Мауріціо Мундом у 1906 р. у приміщенні сучасного будинку №118 по вул. Личаківській. Склад та магазин знаходились на сучасній вул. Дорошенка. Продукція вирізнялася високою художньою та технологічною якістю. Вироби підприємства були настільки якісними, що виробництво тривало до 1939 р., пережило Першу світову

У Львові працювало також підприємство Адольфа Кампеля. Фірма не виробляла кахлі, а лише була філіалом австрійського підприємства, займалась покрівлею дахів у будинках.

Кахлі “Adolf Kampel Lwow”, вул. Короленка, 15

У 1883 р. у Львові було створене підприємство “Rako”, що виготовляло кахлі для підлог, печей, мозаїчну плитку. Вироби підприємства йшли на експорт до інших європейських країн.

Ще одне підприємство з виробництва кахлів та будматеріалів заснував Генрик Ебер 1896 р. Підприємство навіть отримало золоту медаль на одній з виставок, що проходила 1907 р. у Львові. Ебер виготовляв кілька видів кахлів, однак найпоширенішим видом була темно коричнева або кольору морської хвилі квадратна плитка із написом “Przedsiębiorstwo Henryka Ebera we Lwowie” вписаним у коло.

У Львові діяли також підприємства Ітамера Гірштрітта та Грубера. Перший виготовляв фірмові квадратні плитки, а інший спеціалізувався на виробництві дешевих плиток.

З 1912 р. у Львові запрацювала філія відомої фірми “L.&G.Kaden” (брати Людвік та Густав Кадени), які не лише рекламували власну плитку, а й вироби чеських фірм. У Львові можна було знайти представництво чеської фірми “Hardtmuth”. Підприємство добувало глину, виготовляло цеглу, кахлі та посуд. І нарешті у 1909 р. сусіди Генрик recte Абрахам Гірш Браттель та Юзеф Де Цет заснували підприємство, яке володіло бетонним заводом на вул. Зеленій, 73. Фірма не лише займалась виробництвом кахлів, а й будівельних матеріалів.

З початком війни виробництво кахлів у Львові припинилось. Той факт, що кахлі мали високу якість засвічує те, що багато з них збереглись у хорошому стані до сьогодні.

Почти 400 миллионеров на Львовщине: где живет больше всего богачей?

  В прошлом году 392 жителя Львовской области внесли в свои декларации доходы, превышающие сумму в 1 миллион гривен. Больше всего богачей проживает во Львове,...

 Один из стержней украинской исторической науки – Иван Крипякевич

Во Львове в честь этого ученого названа одна из улиц. Его учебники по истории до сих пор актуальны для студентов, а книга по истории...
.,.,.,.